Зміна родючості техноземів за тривалого сільськогосподарського використання рекультивованого залізорудного шламосховища в умовах Степу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2020.03.088Ключові слова:
шламосховище, рекультивація, технозем, гумусАнотація
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкілля, є застаріла технологія виробництва та обладнання, висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два - три рази відповідні показники розвинутих країн, а також високий рівень концентрації промислових об'єктів Сховища відходів збагачення залізної руди у Криворізькому промисловому регіону є екологічно небезпечними техногенними об’єктами, під які відведено понад 7,5 тис. га земель. Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством. Широкі можливості сучасної науки і техніки висунули на передній план нові можливості ефективного використання земель. За умови рекультивації їх з успіхом можливо використовувати для агровиробництва. Рекультивація порушених земель передбачена Земельним кодексом (ст. 166) та Законом “Про охорону земель” (ст. 52). Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.
Сформовані на рекультивованих землях агроекосистеми в даний час переважно не відзначаються екологічною стійкістю та високою продуктивністю агрофіто-ценозів. За результатами 38-річних досліджень в стаціонарному досліді встановлено, що для сільськогосподарської рекультивації залізорудного шламосховища найбільш раціональною моделлю технозему є тричленна едафічна конструкція: шлам спочатку перекривається 50-см прошарком з лесоподібного суглинку, на який укладають 50 см шар гумусованої маси чорнозему звичайного. Такий варіант забезпечує продуктивність сільськогосподарських культур на рівні непорушених грунтів. За період використання показники гумусонакопичення дещо збільшились у орному шарі, валові запаси і вміст макроелеменів практично не змінились, якість техноземого ґрунту не погіршилась.
Посилання
Bekarevich N.E., Zabaluev V.A. (1996). Biologicheskaya konservaciya i sel'skohozyajstvennoe ispol'zovanie zhelezorudnyh shlamohranilishch Krivbassa. (Biological conservation and agricultural use of iron ore sludge storage in Kryvbas). Zemelni resursy Ukrainy: rekultyvatsiia, ratsionalne vykorystannia ta zberezhennia. Mater. mizhnarod. nauk. konf., prysviachenoi 90-richchiu z dnia narodzhennia prof. M. O. Bekarevicha. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet, 54-56.
Zabaluev V.A.(2002). Opyt sel'skohozyajstvennogo ispol'zovaniya zemel', sozdannyh na rekul'tivirovannom shlamohranilishche SevGOKA (The experience of agricultural use of lands created at the reclaimed sludge storage pond Northern Mining and Processing Plant). Vidnovlennia porushenykh pryrodnykh ekosystem. Materialy Pershoi mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Donetsk, 148-149.
Kachestvo pochvy. Opredelenie obshchego soderzhaniya azota. Modificirovannyj metod Keldalia. (2003). DSTU ISO 11261-2001
Pochvy. Opredelenie podvizhnyh soedinenij fosfora i kaliya po modificirovannomu metodu Machigina.(2003) DSTU 4114-2002.
Yakist gruntu. Vyznachennia rukhomykh spoluk fosforu i kaliiu za metodom Kirsanova v modyfikatsii NNTs IHA. (2006). DSTU 4405:2005.
Pochvy. Opredelenie gumusa po metodu Tyurina v modifikacii CINAO. GOST 26213-84.
Dospekhov B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoj obrabotki rezul'tatov issledovanij).(Field experiment technique (with the basics of statistical processing of research results)). Ucheb. posobie dlya vyssh. s.-h. ucheb. zavedenij. 5-e izd.. Moskva. Agropromizdat, 351.
Zabaluiev V.O., Dehtiarov V.V., Tykhonenko D.H., Veremeienko S.I., Balaiev A.D., Tonkha O.L., Pikovska O. V. (2015). Okhorona hruntiv ta vidtvorennia yikh rodiuchosti (Soil protection and reproduction of their fertility). KP "Komprynt", 380.
Bekarevich N.E., Gorobec N.D., Kolbasin A.A. i dr. (1971). O rekultyvatsyy zemel v stepi Ukrainy: monografiya (On land reclamation in the steppe of Ukraine: monograph) pod red. N.E. Bekarevicha. Dnipropetrovsk: Promin, 218.
I.H. Uzbek, A.S. Kobets, P.V. Volokh y dr. (2010). Rekultivaciya narushennyh zemel kak ustojchivoe razvitie slozhnyh tekhnoekosistem: monografiya (Reclamation of disturbed lands as sustainable development of complex technoecosystems: monograph). pod red. I.H. Uzbeka. Dnipropetrovsk: Porohy, 263.
Le, S. H., Ji W., Yang, H. J., Kang, S. Y. & Kang, D. M. (2017). Reclamation of mine-degraded agricultural soils from metal mining: lessons from 4 years of monitoring activity in Korea. Environ. Earth Sci., 76, Art. 720.
https://doi.org/10.1007/s12665-017-7076-9
Kuter, N. (2013). Reclamation of degraded landscapes due to opencast mining. In Advances in Landscape Archtecture, 33, 823-858.
Legwaila, I. A., Lange, E. & Cripps, J. (2015). Quarry reclamation in England: a review of techniques. JASMR, 4(2), 55-79.
https://doi.org/10.21000/JASMR15020055
Kozhevnikov, N. V. & Zayshintseva A. V. (2015). Problema uskorennogo pochvoobrazovania v rekultivatsii narushennykh zemel (Problem of high soil forming in reclamation of destroyed lands). Bulletin of Kemerovo State University, 2(1), 26–29. (in Russian). doi: 10.21603/2078-8975-2015-1-26-29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
