Ступінь визрівання лози винограду в сортів селекції ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова» в умовах північної частини Лісостепу України

Автор(и)

  • O. S. Vasylenko National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine http://orcid.org/0000-0002-9192-8167
  • T. E. Kondratenko National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31548/agr2020.03.105

Ключові слова:

виноград, сорти, погодні умови, визрівання лози, зимостійкість рослин

Анотація

Сильний ріст пагонів і дозрівання плодів винограду ще не дають підстав стверджувати про відповідність сорту кліматичним умовам певної місцевості. Суворим зимовим умовам може протистояти тільки добре визріла лоза. Метою дослідження є визначення ступеня визрівання лози в сортів винограду одеської селекції, вирощуваних у північній частині Лісостепу, та виявлення серед них найбільш підготовлених до умов перезимівлі в даній зоні. Ступінь визрівання лози визначали впродовж 2018 – 2019 рр. восени перед укриванням виноградних рослин методом первинної флуоресценції за допомогою мікроскопа МБС-2 з люмінесцентним освітлювачем ОІ-18 та за методикою Н. В. Матузок. Дослідження показали, що ступінь визрівання лози винограду залежить від погодних умов протягом вегетації й сортових особливостей рослин. Погодні умови за роки дослідження сприяли хорошому визріванню пагонів винограду всіх сортів, окрім Комети й Загадки. Перші мали характерне для визрілої лози коричневе забарвлення кори по всій довжині пагона. У разі згинання лози у її верхній частині характерного потріскування кори не було лише в сортів Комета, Загадка, Ярило й Мускат одеський. Найвищий ступінь визрівання тканин пагонів відзначено в нижній зоні лози сортів Ароматний, Кардишах та Кишмиш таїровський. У середній зоні пагонів найвищий за інші сорти ступінь визрівання фелеми виявлено в сорту Кардишах, у верхній частині пагона – у сорту Ароматний. Найвищий умовний коефіцієнт визрівання (Кв) тканин лози в п’ятому міжвузлі визначено в сортів Ароматний та Кишмиш таїровський (0,90), середній – у Кардишаха (0,88), найнижчий – у сорту Комета (0,56). На основі даних, отриманих за результатами комплексних досліджень, виявлено, що сорти Ароматний, Кишмиш таїровський та Кардишах є найбільш підготовленими до перезимівлі в умовах північної частини Лісостепу.

Посилання

Adamenko, T.I., Kulbida, M.I., & Prokopenko, A.L. (Eds.). (2011). Agroclimatic Directory on the Territory of Ukraine. Kamianets-Podilskyi: Private Enterprise Galagodza R.S., 107.

Kumpan, V.N., Suhotskaya, S.G., & Kling, A.P. (2016). The degree of ripening vines of various grape varieties in the conditions of southern forest-steppe of Omsk region. Omsk: Bulletin of OmGAU, 35-39.

Litvak, A.I. (1978). Luminescent macro and microscopy in studies of fruit crops and grapes. Kishinev: Shtiintsa, 113.

Matuzok, N.V. (2002). To the methodology for determining the ripening of shoots in grapes. Krasnodar: KGAU, 158-160.

Marx, W., Haunschild, R., & Bornmann, L. (2017). Climate change and viticulture-a quantitative analysis of a highly dynamic research field. Vitis: Journal of Grapevine Research, 56(1), 35-43. DOI: https://doi.org/10.5073/vitis.2017.56.35-43

Mosedale, J. R., Abernethy, K. E., Smart, R. E., Wilson, R. J., & Maclean, I. M. (2016). Climate change impacts and adaptive strategies: lessons from the grapevine. Global change biology, 22(11), 3814-3828. DOI:

https://doi.org/10.1111/gcb.13406

Mulyukina, N.A., Kovaleva, I.A., & Gerus, L.V. (2014) Phenotypic and genotypic characteristics of interspecific grape varieties Opaloviy and Burmunk for obtaining promising hybrid forms. Biological Journal of Armenia, 1. 103-107.

van Leeuwen, C., Destrac-Irvine, A., Dubernet, M., Duchêne, E., Gowdy, M., Marguerit, E., ... & Ollat, N. (2019). An update on the impact of climate change in viticulture and potential adaptations. Agronomy, 9(9), 514. DOI:

https://doi.org/10.3390/agronomy9090514

Vlasov, V.V., Mulyukina, N.A., Dzhaburiya, L.V., Kovaleva, I.A., Tulaeva, M.I., Gerus, L.V. ...Yarmak, E.D. (2014). Ampelographic atlas of varieties and forms of grapes bred by the National scientific center "Institute of viticulture and wine-making after V.Ye. Tairov". Kiev: Agricultural Science

Volkodav, V.V. (2005). Plant variety rights protection: official bulletin. The methodology for the examination of varieties of fruit and berry, nut crops and in. Kyiv: Alefa.

Volynkin V.A., Zlenko V.A., Olejnikov N.P., Likhovskoj V.V., Modonkaeva A.E. (2011). Frost resistance of genetically heterogeneous grape gene pool. Electronic Journal of vinograd.info. Retrieved from https://vinograd.info/stati/stati/morozoustoychivost-geneticheski-raznorodnogo-genofonda-vinograda.html

Kovalova, I. A., Skrypnyk, V. V., Vlasov, V.V., Muliukina, N. A., Gerus, L. V., Fedorenko, M. G., Salii, O. V. (2020). Genotypes diversity in the ampelographic repository of NSC "Tairov Research Institute of Viticulture and Wine-Making" (Ukraine) and its potential in breeding process. Grain Crops. 4 (1). 28-37.

https://doi.org/10.31867/2523-4544/0103

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2020-10-21

Номер

Том 11 № 3 (2020)

Розділ

Плодоовочівництво

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).