Економічна та енергетична ефективність вирощування різних сортів конюшини лучної на кормові цілі
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2021.01.018Ключові слова:
біоенергетичний коефіцієнт, затрати коштів та енергії, економічна та енергетична ефективність, окупність витрат, рентабельність, собівартість, чистий прибутокАнотація
Вирощування конюшини лучної на кормові цілі на чорноземах типових малогумусних північної частини Правобережного Лісостепу України є вигідним. Вона незалежно від елементів технології забезпечує одержання з 1 га 14962-23743 грн чистого прибутку з рентабельністю 88-259 % та собівартістю 1 т кормових одиниць – 1415-2662 грн і сирого протеїну – 5363-10265 грн, окупністю витрат енергії виходом з 1 га валової енергії (КЕЕ) – 6,2-9,0 і виходом з 1 га обмінної енергії (БЕК) – 3,2-4,6, а також затратами енергії на 1 т кормових одиниць 2,86-4,20 ГДж.
Метою дослідження було встановлення зміни показників економічної та енергетичної ефективності вирощування різних сортів конюшини лучної на кормові цілі залежно від способів сівби, інокуляції насіння бульбочковими бактеріями та удобрення.
Під час досліджень були використані наступні методи: польовий і лабораторний – для проведення досліджень у польових та лабораторних умовах, аналітичний – для визначення хімічного складу сухої біомаси конюшини лучної, розрахунковий – для визначення показників економічної та енергетичної ефективності.
Найкращі показники економічної та енергетичної ефективності вирощування конюшини лучної забезпечує сорт Тайфун за інокуляції насіння бульбочковими бактеріями на фоні без добрив. Додаткове внесення Р60K90 або N60Р60K90 на фоні інокуляції, що необхідно для збереження родючості ґрунту, погіршує їх, зменшуючи чистий прибуток на 3486-5943 грн / га.Посилання
Babich, A. A., Motornyy, D. K. (1986). Resurso- i energosberegayushchiye tekhnologii proizvodstva, khraneniya i ispol'zovaniya kormov (Pod red. M. V. Zubtsa). [Resource and energy saving technologies for the production, storage and use of feed (Ed. By M. V. Zubets)]. Kуіv: Urozhay, 104.
Kurhak, V. H. (2010). Luchni ahrofitotsenozy. [Meadow agrophytocenoses]. K.: DIA, 374.
Blagoveshchenskiy, G. P. (1995) Formirovaniye energosberigayushchikh agrozoo- ekosistem. [Formation of energy-saving agro-ecosystems]. Kormoproizvodstvo. № 4. P. 8-11.
Nebol'sina, A. N., Nebol'sin, Z. P. (1996) Sistemy ekonomicheskoy optimizatsii doz mineral'nykh udobreniy na kul'turnykh senokosakh i pastbishchakh s uchetom yekonomicheskikh faktorov. [Systems of economic optimization of doses of mineral fertilizers in cultivated hayfields and pastures, taking into account economic factors]. Agrokhimiya. 1996. № 4. P. 56-62.
Andreyev, A. V., Zotov, A. A. (1985). Organizatsiya kul'turnykh pastbishch v promyshlennom zhivotnovodstve. [Organization of cultural pastures in industrial animal husbandry]. Moskva: Agropromizdat, 240.
Kutuzova, A. A., Koz'minykh, N. V. (1998). Vliyaniye sistem vedeniya senokosov na ikh produktivnost', effektivnost' udobreniy i vynos elementov pitaniya. [Influence of haymaking systems on their productivity, fertilizer efficiency and removal of nutrients]. Agrokhimiya, № 2. P. 60-64.
Yarmolyuk, M. T., Kurhak, V. H. ta in. (2013). Ahroekobiolohichni osnovy stvorennya ta vykorystannya luchnykh fitotsenoziv. [Agroecobiological bases of creation and use of meadow phytocenoses]. Lʹviv: Spolom, 2013. 304.
Voloshyn, V. N. (2018) Formuvannya ta efektyvne vykorystannya luchnykh travostoyiv na siromu lisovomu grunti pravoberezhnoho lisostepu. [Formation and effective use of meadow grasslands on the gray forest soil of the right-bank forest-steppe. Author's ref. dissertation for the degree of Candidate of Agricultural Sciences]. Avtoref. dys.. na zdobuttya naukovoho stupenya k. s.-h. n. Chabany, 22.
Prorochenko, S. S. (2020). Produktyvnistʹ lyutserno-zlakovykh travosumishey zalezhno vid udobrennya v Lisostepu Pravoberezhnomu. Avtoref. dys.. na zdobuttya naukovoho stupenya k. s.-h. n. [Productivity of alfalfa-cereal grass mixtures depending on fertilizer in the Forest-Steppe Right Bank. Author's ref. dissertation for the degree of Candidate of Agricultural Sciences]. Vinnytsya, 24 .
Medvedovsʹkyy, O. K., Ivanenko, P. I. (1988) Enerhetychnyy analiz intensyvnykh tekhnolohiy v silʹsʹkohospodarsʹkomu vyrobnytstvi. [Energy analysis of intensive technologies in agricultural production]. Kуіv : Urozhay, 1988. 206.
Kulyk, M. F. (1997). Metodyka bioenerhetychnoyi otsinky tekhnolohiy vyrobnytstva produktsiyi tvarynnytstva i kormiv. [Methods of bioenergy assessment of technologies for the production of livestock products and feed.]. Vinnytsya, 1997. 54.
Proektuvannya tekhnolohiy ta rozrakhunok vytrat na vyroshchuvannya silʹsʹkohospodarsʹkykh kulʹtur. Navchalʹnyy posibnyk / Za red. H.YE. Maznyeva. KH.: Maydan, 2009. 257.
Metodyka provedennya doslidiv po kormovyrobnytstvu / Pid red. A. O. Babycha. Vinnytsya, 1998. 79.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
