Продуктивність часнику озимого в умовах Лівобережного Лісостепу України та молекулярно-генетичний поліморфізм досліджуваних сортів за ISSR локусами
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2021.01.102Ключові слова:
часник, сорт, Любаша, Дюшес, Угорський, урожайність, поліморфізмАнотація
В умовах України площі під часником збільшуються і станом на 2020 рік становили 1100 га, що зумовлено високою рентабельністю виробництва та сталим попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Водночас оцінка теперішніх і нових сортів часнику озимого має важливе значення для подальшого зростання урожайності цієї важливої культури.
Метою досліджень є оцінка генетичної різноманітності досліджуваних сортів часнику озимого за ISSR локусами та визначення найбільш урожайних в умовах Лівобережного Лісостепу України.
Для досліджень були використані сорти часнику озимого Дюшес, Любаша та Угорський (лінія 20-16). Найвищий рівень товарної врожайності (14,1 т / га) отримали за вирощування часнику озимого сорту Любаша. Сорт Угорський (Лінія 20-16) забезпечив урожайність 12,9 т / га, сорт Дюшес 9,4 т / га. Формування врожайності часнику озимого на 12,3 % залежало від особливостей сорту, вплив умов вегетаційного періоду становив 87,3 %. Агрономічно стабільним (Аs ˃ 70 %) виявився сорт часнику озимого Угорський (Лінія 20-16) з As = 73,8 %.
На підставі приведених досліджень сформовані алельні формули (молекулярно-генетичні паспорти) сортів часнику озимого Угорський (Лінія 20-16), Любаш та Дюшес.
У досліджених сортах часнику озимого виявлено по декілька ампліконів, унікальних в межах досліджуваної групи. У сорту Дюшес унікальними були локуси UBC812725 і UBC 812902, у сорту Любаша – локуси UBC 812791 і UBC 842702. У лінії 20-16 було унікальних локусів найбільше: UBC 812460, UBC812997, UBC826682, UBC8341283 і UBC846920.
Розраховані коефіцієнти подібності Nei–Li свідчать про значну генетичну близькість досліджуваних сортів часнику озимого. Сорти Любаша і Дюшес генетично ближчі один до одного, у порівнянні із Угорським (Лінія 20-16).
Посилання
Kovarovič, J., Bystricka, J., Vollmannova, A., Tóth, T. & Brindza, J. (2019). Biologically valuable substances in garlic (Allium sativum L.). Journal of Central European Agriculture. 20 (1). Р. 292-304.
https://doi.org/10.5513/JCEA01/20.1.2304
Etana, M. B. (2018). Review on the Agronomi Management Practices of Garlic (Allium sativum L.). Journal of Biology, Agriculture and Healthcare. 8 (17). Р. 1-7.
Malik Geetika, Mahajan Vijay, Sharma Anil, Mir Javid, Dhatt Ajmer, Singh Db, Wani Sajad, Yousuf Shabeena, Shabir Alima, & Malik Ajaz A. (2017). Present status and future prospects of garlic (Allium sativum L.) improvement in India with special reference to long day type. 6 (5). Р. 929-933. DOI: 10.13140/RG.2.2.23352.24320
Shah Faraz. (2018). Comparison of Different Garlic (Allium sativum) Varieties for Yield and Yield Components Grown at Agriculture Research Station, Buner. International Journal of Environmental Sciences & Natural Resources. 13 (3). Р. 129-133.
https://doi.org/10.19080/IJESNR.2018.13.555873
Mohylʹna, O. M., Rudʹ, V. P., Khareba, O. V., Horova, T. K., Kuts, O. V., Terʹokhina, L. A. & Sydora, V. V. (2018). Priorytetni napryamy naukovoho zabezpechennya vyrobnytstva maloposhytykh vydiv ovochevykh roslyn v Ukrayini [Priority areas of scientific support for the production of less common species of vegetable plants in Ukraine]. Ovochivnytstvo ta bashtanstvo. Mizhv. tem. nauk. zbirn. 64. Р. 75-88.
https://doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-75-88
Anonymus. (2018). 400 Million Pounds of Garlic Grown in U.S. Annually. https://aghires.com/garlic-facts/
Pinto, C. M. F., Mafia, L. A., Casali, V. W. D., Berger, R. D., Cardoso, A. A. (2000). Production components and yield losses of garlic cultivars planted at different times in a field naturally infested with (Sclerotium cepivorum). Int. J. Pest Manage. 46 (1). P. 67-72.
https://doi.org/10.1080/096708700227598
Kyryk, M. M., Pikovskyi, M. Y., Azaiki, S. (2012). Diagnostic signs of diseases of vegetable crops and potato. Kyiv: Phenix. 175 p.
Kirik, N. N., Pikovskyi, M. Y. & Azaiki, S. (2016). Bolezni ovoshchnykh kul'tur i kartofelya [Diseases of vegetable crops and potato]: monograph. 434 p.
Metodyka doslidnoyi spravy v ovochivnytstvi i bashtannytstvi [Methods of research in vegetable growing and melon growing]: еdited by G. L. Bondarenko, & K. I. Yakovenko. (2001). 369 p.
Nei, M., Li, W.-H. (1979). Mathematical model for studying genetic variation in terms of restriction endonucleases. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 76 (10). P. 5269-5273.
https://doi.org/10.1073/pnas.76.10.5269
Sych, Z. D. (2005). Vlastyvosti koefitsiyentiv stabilʹnosti oznak v dynamichnykh ryadakh riznoyi tryvalosti [Properties of feature stability coefficients in time series of different duration]. Sortovyvchennya ta okhorona prav na sorty roslyn. 2. Р. 5-21.
https://doi.org/10.21498/2518-1017.2.2005.67439
Morfolohichni oznaky silʹsʹkohospodarsʹkykh kulʹtur dlya vyznachennya vidminnosti, odnoridnosti ta stabilʹnosti sortiv roslyn [Morphological characteristics of agricultural crops to determine the difference, homogeneity and stability of plant varieties]. Okhorona prav na sorty roslyn: Ofits. Byul. (2006). 1. (3). 280 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
