Оцінка сортів пастернаку посівного (Pastinaca Sativa l.) за продуктивністю та адаптивністю в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2021.02.069Ключові слова:
урожайність, показники якості, стабільність, пластичність, селекційна цінність генотипуАнотація
Товарна продукція пастернаку посівного формувалася в умовах Правобережного Лісостепу України в межах суми ефективних температур 1356‑1495 °С, суми опадів 171‑318 мм та відносної вологості повітря 57‑64 %. Величина врожайності мала обернену залежність із сумою температур та пряму залежність від суми опадів, відносної вологості повітря і гідротермічного коефіцієнту. Найбільшу врожайність в умовах Правобережного Лісостепу України забезпечують сорти Стимул та Пульс, при загальній врожайності 46,2 і 44,8 т/га та товарності коренеплодів 89 і 88 % відповідно. Сорти Пульс та Стимул мали найбільшу селекційну цінність генотипу за врожайністю (СЦГі = 46,2 та 44,8 відповідно), високу екологічну стабільність (Sgi = 3,43 та 1,96 відповідно) та пластичність (bi = 1,47 та 0,89 % відповідно). Найвищий показник загальної адаптивної здатності за продуктивністю рослини відмічено у сорту Стимул (ЗАЗ = 3,12) та Пульс (ЗАЗ = 1,76). За показником специфічної адаптивної здатності виділився сорт Стимул (САЗ = 2,52) та Пульс (САЗ = 0,78). За біохімічним складом коренеплодів досліджувані сорти не перевищили контроль. Проте у сорту Борис вміст сухої речовини – 25,1 %, сухої розчинної речовини – 15,8 % та вміст цукрів – 6,4 % знаходився на рівні контролю. У всіх сортів виявлено високий вміст вітаміну С – 8,9‑10,1 мг/100 г. Сорти не мали схильності до накопичення нітратів і вміст їх коливався від 67 до 80 мг/кг та був нижчим за максимально допустимий рівень (МДР 250 мг/кг). Найвищу дегустаційну оцінку 5,6 бала отримав сорт Пульс. Для одержання стабільно високої врожайності коренеплодів на рівні 44,8‑46,2 т/га і товарності 88‑89 % з високим умістом основних біохімічних компонентів в умовах Правобережного Лісостепу України на дерново‑середньоопідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті рекомендується висівати високопродуктивні сорти пастернаку посівного Стимул та Пульс.Посилання
Engalycheva, I. A. Kozar, E. G., Stepanov, V. A., Sirota S. M., & Soldatenko, A. V. (2021). Resistance of carrots to diseases as a factor of increasing production profitability. IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci, 650 012054 doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/650/1/012054
Shimorova, J. E., Kyslychenko, V. S., & Kuznietsova, V. Y. (2017). Mineralnyi sklad koreneplodiv ta plodiv pasternaku posivnoho (PASTINACA SATIVA L.) sortu “Petryk” [Mineral composition of parsnip (Pastinaca Sativa L.) Roots and fruits «Petrik» variety]. Medychna ta klinichna khimiia, (2). P. 101–104. doi: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i2.7976
Gaplaev M. Sh. (2016). Plastichnost' i adaptivnost' svekly stolovoj v usloviyah Vertikal'noj Zonal'nosti Central'nogo Predkavkaz'ya [Plasticity and adaptability of red beet accessions in vertical zonation of Central Pre-Caucasian region]. Ovoshchi Rossii, №4. P. 15-20. doi: https://doi.org/10.18619/2072-9146-2016-4-15-20
Komar, O. O., Shemetun, O. V., & Komar, V. O. (2020). Evaluation of photosynthetic activity of parsnip varieties in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine [Otsinka fotosyntetychnoi diialnosti sortiv pasternaku posivnoho v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy]. Plant and Soil Science, 11(4). P. 87-94. doi: http://dx.doi.org/10.31548/agr2020.04.087
Aćimović, M. G. (2017). Nutraceutical Potential of Apiaceae. Bioactive Molecules in Food, P. 1-31. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-54528-8_17-1
Sokolova D. V. (2018). Ocenka vzaimodejstviya genotip-sreda u sortov svekly stolovoj kollekcii VIR [The evaluation of genotype-environment interaction in red beet varieties of VIR collection]. Ovoshchi Rossii, №6. P. 26-30. doi: https://doi.org/10.18619/2072-9146-2018-6-26-30
Cherkasova, V. K., & Shabetya, O. N. (2014). Rezul'taty otbora selekcionnyh obrazcov korneplodov morkovi po biohimicheskomu sostavu [Results of the selection of breeding samples of carrot based on biochemical composition]. Ovoshchi Rossii, №1. P. 53-56. doi: https://doi.org/10.18619/2072-9146-2014-1-53-56
Fedorova, M. I., & Stepanov V. A. (2017). Korneplodnye ovoshchnye rasteniya, napravleniya selekcii, rezul'taty [Root vegetables, breeding trends, results]. Ovoshchi Rossii, №4. P. 16-22. doi: https://doi.org/10.18619/2072-9146-2017-4-16-22
Khareba, V. V., & Komar, O. O., (2017). Vplyv strokiv sivby na dynamiku formuvannia lystkovoi poverkhni i masy koreneplodu pasternaku posivnoho (Pastinaca Sativa L.) [Influence of sowing periods on the dynamics of forming of leaf surface and root weight of parsnip (Pastinaca sativa L.)]. Plant and Soil Science, 0(269). P. 201-208. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Agronomija/article/view/9682
Fedorova, M. I., Stepanov, V. A., & Vurtz, T. S. (2017). Sorta pasternaka selekcii VNIISSOK [Parsnip varieties bred at VNIISSOK]. Ovoshchi Rossii, №4. P. 86-88. doi: https://doi.org/10.18619/2072-9146-2017-4-86-88
Potapskyi, Y. V. (2015). Vplyv strokiv sivby na polovu skhozhist nasinnia ta fenofazy rostu i rozvytku roslyn morkvy [Influence of sowing terms on the field germination of seed and phenophase of growth and development of carrot]. ScienceRise, №8/1(13). P. 94-97. doi: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.47949
Gaplaev, M. S. (2014). Vliyanie pogodnyh uslovij v raznyh zonah Central'nogo Predkavkaz'ya na urozhajnost' svekly stolovoj. [Influence of weather conditions on red beet yield in various zones of the Fore-Caucasus]. Ovoshchi Rossii, №4. P. 94-96. doi: https://doi.org/10.18619/2072-9146-2014-4-94-96
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).