Вплив бактерій Pseudomonas fluorescens і речовин стимулюючої природи на продуктивність рослини сої та ураження насіння патогенами



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/agr2021.04.028

M. P. Solomiychuk, M. Y. Pikovskyi

Анотація


Соя є стратегічною зернобобовою культурою для світового сільського господарства та має важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеці багатьох країн. Водночас отриманню високого і якісного урожаю культури перешкоджають біотичні чинники, зокрема збудники хвороб. Їх контроль здійснюється за допомогою різних методів і способів. Однак за надмірного збільшення об’ємів застосовування хімічних засобів захисту ускладнюється екологічна ситуація в агроценозах. Тому актуальним є зменшення пестицидного навантаження у технологіях вирощування культури.

Метою досліджень є проведення оцінки впливу бактерій Pseudomonas fluorescens і речовин стимулюючої природи на продуктивність рослини сої та ураження насіння патогенами.

Експерименти проводили в умовах Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин НААН. Грунт дослідної ділянки сірий лісовий опідзолений важкосуглинковий. Для досліджень використовували сорт сої Ксенія. Виконання польових досліджень проводилося згідно загальноприйнятих методик. Посіви сої обприскували протягом вегетації у наступні періоди: справжній трійчастий листок, цвітіння та формування бобів. Для обробки рослин сої використовували препарат на основі бактерій Pseudomonas fluоrescens з титром 3 х 109 КУО/см3 з нормою витрати 5,0 л/га при застсоуванні у комбінаціях із речовинами стимулюючої дії. За роки досліджень кількість атмосферних опадів (в окремі місяці вегетації рослин сої) була  вище середньомісячної багаторічної норми. Передзбиральну десикацію посівів не проводили. Фітопатологічну експертизу насіння отриманого з рослин сої за різних варіантів обробок здійснювали згідно ДСТУ 4138-2002.

У дослідженнях відмічено позитивний вплив препарату на основі P. fluorescens і речовин стимулюючої природи на біометричні показники рослин сої і їх продуктивність. Зокрема, маса 1000 насінин у варіантах із обприскуванням рослин збільшувалася в межах від 16 до 66 г. Сумісне внесення на посівах сої P. fluоrescens разом із речовинами групи амонійних солей дигідропірімідину та стимулюючих речовин забезпечувало зростання урожайності насіння сої від до 1,1 т/га. Також відмічено зниження інфікування насіння сої збудниками фузаріозу, альтернаріозу та пеніцильозу – грибами Fusarium oxysporum Schlecht, Alternaria spp. та Penicillium expansum Link. Вивчення імунопротекторної та стимулюючій дії комбінацій біокомплексів є перспективним для розробки екологічно безпечних заходів підвищення урожайності сої та зниження ураження насіння патогенами.

Ключові слова


бактерії, продуктивність рослин, зараженість насіння, гриби

Повний текст:

PDF

Посилання


Michelfelder A. J. (2009). Soy: A complete source of protein. American Family Physician. Vol. 79, № 1. P. 43-47.

https://doi.org/10.1016/S1877-573X(09)00055-0

Cherenkov A.V. et al. (2014). Zernobobovi kulʹtury: suchasni tekhnolohiyi vyroshchuvannya [Legumes: modern technologies of cultivation]: monohrafiya. Dnipropetrovsk: Akcent. 109 p.

Babych A. A, Babych-Poberezhna A. A. (2012). Svitovi ta vitchyznyani tendentsiyi rozmishchennya vyrobnytstva i vykorystannya soyi dlya rozvʺyazannya problemy bilka [World and domestic trends in the location of production and use of soybeans to solve the problem of protein]. Kormy i kormovyrobnytstvo. V. 71. S. 12-25.

De Maria M., Robinson E. J. Z., Kangile J. R., Kadigi R., Dreoni I., Couto M., Howai N., Peci J., Fiennes S. (2020). Global Soybean Trade. The Geopolitics of a Bean. UK Research and Innovation Global Challenges Research Fund (UKRI GCRF) Trade, Development and the Environment Hub. https://doi.org/10.34892/7yn1-k494

Berbenets O. V. (2019). Svitove vyrobnytstvo soyi yak nevycherpnoho dzherela bilkiv roslynnoho pokhodzhennya ta mistse Ukrayiny na svitovomu rynku torhivli neyu [World soybean production as an inexhaustible source of proteins of plant origin and Ukraine 's place in the world market of its trade]. Ahrosvit. № 10. S. 41-45.

https://doi.org/10.32702/2306-6792.2019.10.41

Pikovskyi M. Y., Kyryk M. M. (2012). Symptomatyka biloyi hnyli soyi [Symptoms of white mold of soybeans]. Karantyn i zakhyst roslyn. № 7. S. 2-5.

Baetsen-Young A. M., Swinton S. M., Chilvers M. I. (2021). Economic Impact of Fluopyram-Amended Seed Treatments to Reduce Soybean Yield Loss Associated with Sudden Death Syndrome. Plant Dis. 105(1). P. 78-86.

https://doi.org/10.1094/PDIS-04-20-0792-RE

Díaz-Cruz G. A., Cassone B. J. (2021). Amplicon Sequencing Reveals Extensive Coinfections of Foliar Pathogens in Soybean. Plant Disese. Vol.105, № 1. P. 127-133.

https://doi.org/10.1094/PDIS-06-20-1165-RE

Dorrance A. E., Robertson A. E., Cianzo S., Giesler L. J., Grau C. R., Draper M. A., Tenuta A. U., Anderson T. R. (2009). Integrated management strategies for Phytophthora sojae combining host resistance and seed treatments. Plant Disease. Vol. 93. P. 875-882.

https://doi.org/10.1094/PDIS-93-9-0875

Kurle James, Grau Craig, Oplinger Edward, Mengistu Alemu. (2001). Tillage, Crop Sequence, and Cultivar Effects on Sclerotinia Stem Rot Incidence and Yield in Soybean. Agronomy Journal. Vol. 93, № 5. P. 973-982.

https://doi.org/10.2134/agronj2001.935973x

Reznikov S., De Lisi V., Claps P., González V., Devani M. R., Castagnaro A. P., et al. (2019). Evaluation of the Efficacy and Application Timing of Different Fungicides for Management of Soybean Foliar Diseases in Northwestern Argentina. Crop Protection. Vol. 124.

https://doi.org/10.1016/j.cropro.2019.104844

Baranov V. F., Makhonin V. L. (2014). O biologicheskoy zashchite agrofitotsenozov soi ot vrednykh organizmov [About biological protection of soybean agrophytocenoses from harmful organisms]. Maslichnyye kul'tury. № 1. S. 152-164.

Chandrashekara K. N., Manivannan S., Chandrashekara C., Chakravarthi M. (2012). Chapter: 10. Biological Control of Plant Disease. Eco-friendly Innovative Approaches in Plant Disease Management. Editors: Vaibhav K. Singh, Yogendra Singh, Akhilesh Singh. Publisher: International Book Distributors. Р.147-166.

Alani Rakib, Adhab Mustafa, Mahdi Haider, Abood Hadi. (2012). Rhizobium japonicum as a Biocontrol Agent of Soybean Root Rot Disease Caused by Fusarium solani and Macrophomina phaseolina. Plant Protection Science. Vol. 48, № 4. P. 149-155.

https://doi.org/10.17221/16/2012-PPS

Arfaoui A., Adam L.R., Bezzahou A. et al. (2018). Isolation and identification of cultivated bacteria associated with soybeans and their biocontrol activity against Phytophthora sojae. BioControl. Vol. 63. P. 607-617.

https://doi.org/10.1007/s10526-018-9873-9

Susilowati Ari, Wahyudi Aris, Lestari Yulin, Suwanto Antonius, Wiyono Suryo. (2013). Potential Pseudomonas Isolated from Soybean Rhizosphere as Biocontrol against Soilborne Phytopathogenic Fungi. HAYATI Journal of Biosciences. Vol.18, № 2. Р. 51-56.

https://doi.org/10.4308/hjb.18.2.51

Zhou Keqin, Yamagishi Masumi, Osaki Mitsuru. (2008). Paenibacillus BRF‐1 has biocontrol ability against Phialophora gregata disease and promotes soybean growth. Soil Science & Plant Nutrition. № 54. Р. 870-875.

https://doi.org/10.1111/j.1747-0765.2008.00308.x

Jahan Akida, Jahan Nushrat, Hossain Mohammad, Hossain Muhammed. (2015). Biological control of anthracnose of soybean. Research in Agriculture Livestock and Fisheries. Vol. 2, № 3. P. 419-426.

https://doi.org/10.3329/ralf.v2i3.26164

Zhang Fuli, Ge Honglian, Zhang Fan, Guo Ning, Wang Yucheng, Chen Long, Ji Xiue, Li Cheng-Wei. (2016). Biocontrol Potential of Trichoderma harzianum isolate T-aloe against Sclerotinia sclerotiorum in soybean. Plant Physiology and Biochemistry. Vol. 100. P. 64-74.

https://doi.org/10.1016/j.plaphy.2015.12.017

Solomiychuk M. P., Kordulyan Y. V., Melnyk A. T., Pikovskyi M. Y. (2020). Vplyv biolohichnykh kompleksiv ta biostymulyuyuchykh rechovynna rist i rozvytok roslyn soyi v Zakhidnomu Lisostepu Ukrayiny [Influence of biological complexes and biostimulating material growth and development of soybean plants in the Western Forest-Steppe of Ukraine]. Peredhirne ta hirsʹke zemlerobstvo i tvarynnytstvo. V. 67 (2). S. 182-197.

Kabanets V. M., Sobko M. H., Murach O. M. (2017). Funktsionuvannya symbiozu «Japonicum - soya» i vrozhaynistʹ soyi za vplyvu ryzohuminu ta fiziolohichno aktyvnykh rechovyn [Functioning of symbiosis "Japonicum - soy" and soybean yield under the influence of rhizohumin and physiologically active substances]. Kormy i kormovyrobnytstvo. V. 83. S. 58-66.

Tribel S. O, Sigareva D. D., Sekun M.P., Ivashchenko O.O. et al. (2001). Metodyka vyprobuvannya i zastosuvannya pestytsydiv [Methods of testing and application of pesticides]. Kyiv: Svit. 448 s.

Nasinnya silʹsʹkohospodarsʹkykh kulʹtur. Metody vyznachennya yakosti: DSTU 4138-2002 [Seeds of agricultural plants. Methods for seed testing]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrayiny, 2003. 173 s.

Kyryk M. M., Pikovskyi M. Y., Azaiki S. Khvoroby nasinnya silʹsʹkohospodarsʹkykh kulʹtur [Diseases of seeds of agricultural crops]. Kyiv: CP Komprynt. 2015. 340.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.