ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОКСИГЕННИХ ГРИБІВ
Анотація
Досліджено особливості заселення токсигенними грибами кормів, виявлено селективну дію рослин протягом вегетації та конкурентні взаємовідносини між видами під час заселення субстрату. Отримані результати будуть використані для прогнозування формування мікобіоти кормів різноманітних агробіоценозів.Посилання
Атлас токсичных грибов, поражающих корма / М. С. Даньшина, Н. С. Даньшин, В. Ф. Тимчук. – Кишинев: Штиинца, 1985. – 91с.
Бабаянц О. B. Проблемы накопления токсинообразующих микромицетов в зерне и семенах озимой пшеницы / О. В. Бабаянц // Успехи медицинской микологии: четвертый Всероссийский конгресс по медицинской микологии: Апрель 2006г.: тезисы докл. – М.: Национальная академия микологии, 2006. – С. 92–94.
Билай В. Й. Токсинообразующие микроскопические грибы и вызываемые ими заболевания человека и животных / В. Й. Билай, Н. М. Пидопличко. – К.: Наук. Думка, 1970. – 287с.
Билай В. Й. Определитель токсинообразующих микромицетов / В. Й. Билай, З.А. Курбацкая. – К.: Наук. думка, 1990. – 236 с.
Качанова С. П. Микотоксины и микотоксикозы сельскохозяйственных животных / С. П. Качанова. – М.: ВАСХН?Л, 1983. – 71 с.
Методы эксперементальной микологии: Справочник / [Под ред. В. ?. Билай]. – К.: Наук. думка, 1982. – 550 с.
Микотоксины: фундаментальные и прикладные аспекты / В. В. Смирнов, А. М. Зайченко, ?. Г. Рубежняк [и др.] // Cовременные проблемы токсикологии. – 2000. – № 1. – С. 5–12.
Мирчинк Т. Г. Почвенная микология / Т. Г. Мирчинк. – М.: МГУ, 1988. – 205 с.
Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості : ДСТУ 4138–2002. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 174 с.
Новое в систематике и номенклатуре грибов / [Сидорова ?. ?., Багирова С. Ф., Сергеев Ю. В. и др.]; под ред. Ю. Т. Дьякова. – М.: Национальная академия микологии, Медицина для всех, 2003. – 496с.
Пидопличко Н. М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель в 3–х томах / Н. М. Пидопличко – К.: Наук. думка. – Т. 1. – 1977– 295с.; Т.2. – 1977–299с.; Т.3. – 1978–230 с.
Тутельян В. А. Микотоксины: медицинские и биологические аспекты / В. А. Тутельян, Л. В. Кравченко. – М.: Медицина,1985. – 319с.
Agrios G. Plant pathology / G. Agrios // Academic Press, 1988. – 803 p.
Prevention of exposure to mycotoxins from food and feed / Maja Peraica, Ana-Marija Domijan, Bogdan Cvjetkovic [et al.] // Arh Hig Rada Toksikol. – 2002. – Vol. 53. – P. 229–237.
Real–time PCR Quantification and Mycotoxin Production of Fusarium graminearum in Wheat Inoculated with Isolates Collected from Potato, Sugar Beet, and Wheat / Rishi R. Burlakoti, Rolando Estrada, Jr., Viviana v. rivera [et al.] // Phytopathology. – 2007. – Vol. 97. – P. 835–841.
Rotem I. The genus Alternaria. Biology, epidemiology and pathogenecity / I. Rotem. – Minesoty: ASP Press, 1994. – 326 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
