Мінливість ознаки багатоквітковості у колекційних зразках жита озимого
Ключові слова:
жито озиме, селекція, багатоквітковість, бага¬токвіт¬ковий сорт, колекційні сортозразки, сорт, фертильністьАнотація
Одним із шляхів підвищення врожайності жита озимого є створення сортів і ліній, здатних зав'язувати три і більше повноцінних зерен у колоску колоса. Досліджено сім колекційних сортозразків за окремими елементами структури врожаю з метою встановлення закономірностей успадкування ознаки багатоквітковості. Двоквітковість було підтверджено у трьох сортів: Жатва, Хамарка та Пам'ять Худоєрко. Сорт-стандарт Сіверське, сорти Інтенсивне 95 та Ірина показали себе як триквіткові сорти, додаткова третя квітка зав’язувала повноцінне третє зерно у колосках колоса, порівняно з двоквітковими сортами. Левітан – потенційно чотириквітковий сорт, оскільки здатний формувати додатково з третіми і четверті квітки та є перспективним у селекції жита.
Загалом, озерненість додаткових квіток має позитивний вплив на фор-мування маси 1000 зерен та ваги зерна з рослини. До загальної ваги зерна в колосі зерно з третіх додаткових квіток дало прибавку. Новий багатоквітковий сорт Левітан показав вищі значення ваги зерна з колосу – 3,95-4,29 г, що більше на 0,22-0,37 г від стандарту Сіверське.Посилання
Зеленський М. О. Метод селекції на підвищення пилкоутворення та озерненості колосків озимого жита / М. О. Зеленський, А. К. Пархоменко / Селекція і насінництво. – 1993. – Вип. 74. – С.12-14.
Махань Ф. Генетические ресурсы озимой ржи и их использование для создания интенсивных генотипов // Ф. Махань, П. Микошка // Селекция ржи: матер. симпозиума ЕУКАРП?А . В?Р – Ленинград. – 1990. – С.54-59.
Скорик В. В. Анализ фенотипической и генетической изменчивости количест¬венных признаков озимой ржи / В. В. Скорик // Селекция и семеноводство. – К.: Урожай. – 1983. – Вып. 53. – С. 19-24.
Sreenivasulu N. A genetic playground for enhancing grain number in cereals / N. Sreenivasulu, T. Shcnurbusch // Trends Plant Sci. – 2012. – Vol. 17. – No2. – P. 91.
Martinek P. Gene resources with non-standard spike morphology in wheat / P. Martinek, J. Bednar. // Proc. Int. 9th Wheat Genet. Symp., Saskatoon, Canada. 2-7 Aug. – 1988/- Ed. A. Slinkard. Univ. Saskatchewan, Saskatoon. P. 286-288.
Martinek P. Branchiness of the turgidum type spikes, its heredity and utilization in wheat (Triticum aestivum L.)/ P. Martinek // Genet. Slecht. – 1994. – Vol. 30. – P. 61-67.
Арбузова В. С. ?зменчивость признаков продуктивности колоса у гибри-дов F2, полученных от скрещивания сортов мягкой пшеницы Новоси¬бирская 67, Саратовская 29, PUZA-4 c многоцветковой линией SKLE 123-09 / В. С. Арбу-зова, Т. Т. Ефремова, П. Мартинек, Е. В. Чумакова, О. Б. Добровольская // Вавиловский журн. ген.и сел. – 2014. – Т. 18 – №4/1. – С.704-712.
Nucl P., Fowler J. Comparison of a branched spike wheat with the cultivar Neepawa and HY320 for grain yield components // Can. J.Plant Sci. 1992. – Vol. 2. – P. 671-677.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
