Екологічна стійкість чорнозему реградованого за різного сільськогосподарського використання
Ключові слова:
екологічна стійкість ґрунту, структурно-агрегат¬ний склад, гумус, родючість ґрунтів, протиерозійна стійкість, чорноземиАнотація
У статті наведено оцінку екологічної стійкості чорнозему реградованого за показниками його родючості. Встановлено, що домінуючою фракцією у всіх шарах ґрунту є крупний пил, вміст якого коливався від 40,7 % у породі до 51, 6% – у перехідних горизонтах, а вміст фізичної глини – 34,1-37,8 %, що дає підстави віднести даний ґрунт за класифікацією Качинського до середньосуглинкових.
Екологічна стійкість чорнозему за потужністю гумусованого шару на всіх варіантах оцінюється як висока, а за вмістом гумусу – як середня. Високою є екологічна стійкість і за фізико-хімічними показниками чорнозему реградованого, окрім варіанту із інтенсивною системою удобрення. Протиерозійна стійкість за вмістом повітряно-сухих агрегатів за органічної системи удобрення становила 73,9 %, за інтенсивної – 51,0 % і оцінюється як середня, у той час як на перелозі – 88,2 %. Щільність складення знаходилася в оптимальних межах від 1,12 г/см3 на перелозі до 1,25 г/см3 – за мінеральної системи удобрення. Загалом за більшістю показників екологічна стійкість чорнозему реградованого є високою, а грунт – придатним для вирощування більшості сільськогосподарських культур.Посилання
Медведев В. В. Мониторинг почв Украины. Концепция. ?тоги. Задачи: 2-е изд. / В. В. Медведев. – Харьков: ПФ «Антиква», 2012. – 428 с.
Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель / За ред. Патики В. П., Тараріко О. Г. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 296 с.
Тараріко Н. М. Ефективність застосування побічної продукції зернових культур на добриво за різних способів обробітку сірого лісового ґрунту / Н. М. Та¬раріко, В. Я. Ятчук, С. О. Гаврилов, Л. М. Красюк, Т.Б. Зведенюк // Земле-робство. – 2012. – Вип. 84. – С. 56-62.
Демиденко О. В. Ефективність використання побічної продукції рослин-ництва для покращення фізико-хімічних властивостей чорноземів Лісостепу України / О. В. Демиденко, Ю. І. Кривда, А. М. Василенко // Агроекологічний журнал. – 2011. – №4. – С. 64-69.
Sui Y.-y., Jiao X.-g., Liu X.-b., Zhang X.-y. and Ding, G.-w. (2012). Water-stable aggregates and their organic carbon distribution after five years of chemical fertilizer and manure treatments on eroded farmland of Chinese Mollisols. Can. J. Soil Sci. 92: 551-557.
Бережняк М. Ф. Екологічна стійкість чорноземних ґрунтів в умовах су¬час-ного використання / М. Ф. Бережняк, Є. М. Бережняк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2009. – Вип. 134. –Ч. 3. – С. 39-48.
Медведев В. В. Гранулометрический состав почв Украины (генетичес-кий, экологический и агрономический аспекты) / В. В. Медведев. – Харьков: Апостроф, 2011. – 292 с.
Булигін С. Ю. Агрогенез чорнозему / С. Ю. Булигін, В. А. Величко, О. В. Де¬миденко. – К.: Аграрна наука, 2016. – 356 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).