Уміст і запаси гумусу залежно від удобрення і обробітку чорнозему типового
Ключові слова:
вміст гумусу, глибокий безполицевий обробіток, сума увібраних основ, гідролітична кислотністьАнотація
У статті викладено результати досліджень щодо встановлення зміни показників гумусового стану та фізико-хімічних властивостей чорнозему типового залежно від систем обробітку ґрунту та удобрення у короткоротаційній сівозміні. Висвітлено результати досліджень щодо вмісту і запасів гумусу, суми увібраних основ і гідролітичної кислотності у чорноземі типовому за використання різних варіантів удобрення і систем обробітку. Встановлено, що глибокий безполицевий обробіток за внесення соломи, сидератів і мінеральних добрив формує найбільші запаси гумусу у шарі ґрунту 0-30 см.
Показники фізико-хімічних властивостей чорнозему типового під впливом удобрення покращуються, хоча внесення соломи, сидератів і мінеральних добрив за оранки сприяло не критичному підвищенню гідролітичної кислотності.
Посилання
Саєнко М. П. Вплив різних систем удобрення на продуктивність с.г. культур, динаміку гумусу у ґрунтах степового Криму / М. П. Саєнко // Вісник аграрної науки. –2007. – № 3 – С. 19-21.
Кохан С. С. Якісна оцінка земель навчально- дослідних господарств НУБіП України, охорона і відновлення їх родючості / С. С. Кохан, О. Л. Тонха, А. Д. Балаєв, та ін. – К.: Логос, 2009. – 130 с.
Присяжнюк М. В. Національна доповідь про стан родючості грунтів України / М. В. Присяжнюк, С. І. Мельник, В. А. Жилкін та ін. // Посібник українського хлібороба. – Київ: ТОВ „Академпрес”. H, 2011. – С. 41
Ямковий В. Ю. Мінімалізація системи основного обробітку ґрунту під пшеницю озиму в Правобережному Лісостепу України: автореф. дис. … канд. с.-г. наук/ В. Ю. Ямковий. – Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. —К., 2010. – 20 с.
Манько Ю. П. Вплив технологій на вміст гумусу в чорноземі типовому / Ю. П. Манько, І. В. Литвиненко // Землеробство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2011 – С.41-45.
Танчик С. П. Розвиток органічного землеробства в Україні / С. П. Танчик, О. А. Цюк, С. О. В’ялий // Вісник аграрної науки. – 2009. – №1. – С. 11-15.
Піковська О. В. Вплив застосування соломи на показники родючості чор-нозему типового / О. В. Піковська, О. І. Вітвіцька // Науковий вісник Націо-нального університету біоресурсів і природокористування України : Серія: Агрономія. – 2016. – Вип. 235. – С. 160-166 [Електронний ресурс] /: Режим доступу: file:///D:/TEMP/nvnau_agr_2016_235_21.pdf
Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. – [Чинний від 2004-04-30]. – К. : Держспоживстандарт України, 2005. – 9 с. – (Національні стандарти України).
Почвы. Определение суммы поглощенных оснований по методу Каппена (Ґрунти. Визначення суми вбраних основ за методом Каппена): ГОСТ 27821-88. – М.: ?здательство стандартов, 1988. – 15 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
