Вплив азотного живлення і захисту посівів від бур’янів на продуктивність сої в Правобережному Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2019.03.055Ключові слова:
соя, ґрунтові та післясходові гербіциди, технічна ефективність, бакові суміші, інокуляція, азотні добрива, ефективність застосування.Анотація
У статті проаналізовано результати дворічних досліджень сумісного впливу хімічного захисту посівів від бур’янів, азотних мінеральних добрив та інокуляції посівного матеріалу на продуктивність та якість урожаю сої в Правобережному Лісостепу України.
Польові досліди впродовж 2017 – 2018 рр. проводили в стаціонарній сівозміні лабораторії селекції та насінництва відокремленого підрозділу НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» в селі Пшеничне Васильківського району Київської області.
Встановлено, що за умов змішаного типу забур’янення високу технічну ефективність забезпечували бакові суміші гербіцидів; як ґрунтових – Зенкор (0,4 л/га) + Комманд (0,2 л/га), так і післясходових – Базагран (2,5 л/га) + Хармоні (0,008 кг/га). У вказаних дозах двокомпонентні гербіцидні суміші знижували сумарну кількість однодольних та дводольних бур’янів на 30 день після внесення на 41-78 %, а перед збиранням – на 61-67 %, а сиру масу всіх бур’янів зменшували майже на 80 %.
Відмічено, що ефективне контролювання забур’яненості посівів сумішшю препаратів Зенкору і Комманду, попередня інокуляція та внесення азотних мінеральних добрив у дозі N90 сприяли підвищеннюпродуктивності культури та формуванню більш високого врожаю. Достовірна прибавка його по відношенню до контролю без інокуляції, добрив та хімічних прополювань склала на цих варіантах майже 3 т/га або близько 300 %. Водночас не виявлено негативного впливу ендогенного мінерального азоту та гербіцидного фону на процеси біологічної азотфіксації в ґрунті.
Результати досліджень свідчать про позитивний вплив раціонального застосування вказаних агротехнічних прийомів на покращення якості врожаю сої, зокрема на збільшення вмісту білка в зерні на 6,4 %.Посилання
Hutianskyi R.A. (2013). Efektyvnist poiednannia triokh pisliaskhodovykh herbitsydiv u posivakh soi [Effectivity of combination of three post-emergence herbicides in soybean crops]. Scientific and technical bulletin of Institute of oil plants of NAAS, 18, 72-78.
Shepilova T.P. (2016). Efektyvnist dii herbitsydiv v posivakh soi [Effectivity of herbicide action in soybean crops]. Messenger of Uhman National University of gardening, 1, 7-9.
Hutianskyi R.A. (2008). Efektyvnist antyburianovykh pryiomiv. Dohliad za posivamy soi pry kombinovanomu zastosuvanni ahrotekhnichnykh ta khimichnykh zakhodiv [Effectivity of anti-weed measures. Care of soybean crops at combined applying of agrotechnical and chemical measures]. Quarantine and protection of plants, 7, 22-24.
Huralchuk Zh.Z., Sorokina S.I., Rodzevych O.P., Morderer Ye.Yu. (2012). Azotfiksuvalna aktyvnist soi za sumisnoho zastosuvannia herbitsydiv i mikrodobryv [Soybean nitrogen-fixing activity at combined application of herbicides with microfertilizers]. Scientific notes of Tauride V. Vernadsky National University. Series: biology, chemistry. 25(64), 4, 34-41.
Rekomendaсii po primeneniyu Rizotorfina v tehnologii vozdelyvaniya bobovyh kul’tur [Recommendations about applying of Risotorphine in the technology of production of legume cultivars] (1987). Kyiv, Ukraine: Yield, 21 p.
Datsenko V.K., Malichenko S.M., Berehovenko S.K., Kots S.Ya. (2001). Novi ahrokhimikaty yak zasib pidvyshchennia azotfiksuvalnoi zdatnosti soi [New agrochemicals as a way of increment of soybean nitrogen-fixation facility]. Collection “Plant ontogenesis, biological fixation of molecular nitrogen and nitrogenous metabolism”, Ternopil, 69-72.
Pyshchur I.M., Kanivets V.I., Larchenko I.V. (2014).Vplyv suchasnykh herbitsydiv na formuvannia soievo-ryzobialnoho symbiozu za vykorystannia mikrobnoho preparatu Ryzohuminu [Influence of modern herbicides on soybean-rhizobial symbiosis formation at use of a bacterium drug Rhyzogumin]. Agricultural microbiology, 8, 100-108.
Kulyk M.F., Zhmud O.V., Babych A.O., Zasukha T.V., Obertiukh Yu.V., Kulyk Ya.M., Zelinska N.B. (2010). Do pytannia biolohichno aktyvnykh rechovyn soi [To an issue of soybean biologically active substances]. Messenger of an agrarian science, 10, 28-33.
Zherebko V.M., Zherebko Yu.V., Chernega T.A. (2000). Effektivnost’ regulirovaniya urovnya zasoryonnosti posevov soi v Lesostepi Ukrainy [Effectivity of regulation of a soybean crop weediness standard in the Forest-Steppe of Ukraine]. State and development of herbology on the threshold of the 21th century. Materials of the second All-Russian scientific and manufacturing consultation. Golitsyno, Russian, 114-118.
Zherebko V.M. (2015). The impact of weeds and care of crops qualitative indicators of soybean crop. Scientific reports of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 7. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_7_11.
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
