Геномодулювальна активність Pseudomonas syrіngae pv. Syrіngae і P. syringae pv. atrofaciens

Автор(и)

  • L.M. Butsenko Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного

DOI:

https://doi.org/10.31548/bio2019.03.003

Ключові слова:

фітопатогенні бактерії, промутагени, геномодулювальна активність

Анотація

Деякі види бактерій можуть слугувати біологічним фактором мутагенезу та активувати промутагени, що робить актуальними дослідження геномодулювальної здатності фітопатогенних бактерій, які є широко розповсюдженими в агрофітоценозах. Визначення геномодулювальної активності і здатності активувати відомий промутаген 3,3¢-діамінобензидін фітопатогенними бактеріями P. syringae pv. syringae та P. syringae pv. atrofaciens було здійснено в тесті Еймса. Встановлено, що фітопатогенні бактерії P. syringae pv. syringae і P. syringae pv. atrofaciens не утворюють метаболітів із мутагенною дією за культивування в лабораторних умовах та не спричинюють активацію промутагену 3,3¢-діамінобензидіну.

Біографія автора

L.M. Butsenko, Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного

Старший науковий співробітник відділу фітопатогенних бактерій

Посилання

Lukash, L. (2013). Regulation of mutagenesis by exogenous biological factors in the eukaryotic cell systems. Biopolym Cell, 29(4), 283-294.

https://doi.org/10.7124/bc.000823

Manova, V., Gruszka, D. (2015) DNA damage and repair in plants - from models to crops. Frontiers in Plant Science, 6, 885.

https://doi.org/10.3389/fpls.2015.00885

Aybeke, M. (2017). Fusarium infection causes genotoxic disorders and antioxidant-based damages in Orobanche spp. Microbiological Research, 201,46-51.

https://doi.org/10.1016/j.micres.2017.05.001

Song, J., Bent, A. (2014). Microbial pathogens trigger host DNA double-strand breaks whose abundance is reduced by plant defense responses. PLoS Pathog, 10(4):e1004030. . eCollection 2014 Apr.,2014.

https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1004030

Adris, P., Chung, K.-T. (2006). Metabolic activation of bladder procarcinogens, 2-aminofluorene, 4-aminobiphenyl, and benzidine by Pseudomonas aeruginosa and other human endogenous bacteria. Toxicol in vitro, 20,367-374.

https://doi.org/10.1016/j.tiv.2005.08.017

Adris, P., Lopez-Estraño, C., Chung, K. (2007). The metabolic activation of 2-aminofluorine, 4-aminobiphenyl, and benzidine by cytochrome P-450-107S1 of Pseudomonas aeruginosa. Toxicol In Vitro, 21(8), 1663-71.

https://doi.org/10.1016/j.tiv.2007.07.009

Pawlik, M., Piotrowska-Seget, Z. (2015). Endophytic bacteria associated with hieracium piloselloides: otential for hydrocarbon-utilizing and plant growth-promotion. J Toxicol Environ Health A, 78(13-14), 860-70. https://doi.org/10.1080/15287394.2015.1051200

Patyka, V., Pasichnyk, L., Gvozdyak, R., Petrychenko, V., Korniychuk, O., Kalinichenko, A. et al. (2017). Fitopatohenni bakterii. Metody doslidzhen. Monografiia. [Phytopathogenic bacteria. Research methods] T. 2. Vinnytsia: TOV Vingruk, 567.

Vijay, U., Gupta, S., Mathur, P., Suravajhala, P. and Bhatnagar, P. (2018). Microbial Mutagenicity Assay: Ames Test. Bio-protocol 8(6): e2763.

https://doi.org/10.21769/BioProtoc.2763

Martin, O., Frisan, T., Mihaljevic, B. (2018). Bacterial Genotoxins as the Interphase Between DNA Damage and Immune Response. In: Gopalakrishnakone P, Stiles B, Alape-Girón A, Dubreuil J, Mandal M. (eds) Microbial Toxins. Toxinology. Springer; 459.

https://doi.org/10.1007/978-94-007-6449-1_14

Chung, K., Chen, S., Claxton, L. (2006). Review of the Salmonella typhimurium mutagenicity of benzidine, benzidine analogues, and benzidine-based dyes. Mutat Res, 612(1),58-76.

https://doi.org/10.1016/j.mrrev.2005.08.001

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2019-08-23

Номер

Том 11 № 3-4 (2019)

Розділ

Біологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).