Макрофауни болотно-лучного біогеоценозу у природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський»



Y. Y. Dubinina, V. O. Novikova

Анотація


У роботі в рамках застосування катенеарного підходу для характеристики ландшафтного різноманіття природного заповіднику «Дніпровсько-Орільський» зроблена екоморфічну характеристику угруповання ґрунтової макрофауни одного з елементів катенераного комплексу – болотно-лучного біогеоценозу. Угруповання ґрунтової макрофауни представлене високим рівнем таксономічного та екологічного різноманіття. У результаті проведеного дослідження встановлене, що у болотно-лучному біогеоценозі, який сформований на лучно-болотному суглинистому карбонатному ґрунті, ідентифіковано наявність 59 видів ґрунтової макрофауни. Загальна чисельність угруповання становить 197,5 екз./м2. Екоморфічна структура угруповання є чутливим показником екологічних умов, у яких існують ґрунтові безхребетні. Дощові черви представлені підстилковим Dendrobaena octaedra, амфібіонтним Eiseniella tetraedra, ґрунтово-підстилковим Dendrobaena veneta, ґрунтовими Aporrectodea caliginosa та Aporrectodea rosea та норним Octodrilus transpadanus. Ценоморфічна структура угруповання вказує на його амфіценотичний характер. В угрупованні переважають гігрофіли, епігейні форми, мегатрофоценоморфи. Майже рівна частка фітофагів та сапрофагів вказує на збалансованість процесів мінералізації та гуміфікації в угрупованні. У якості перспектив дослідження можна розглядати розширення спектру біогеоценозів для дослідження у межах катени та визначення роли едафічних факторів у формуванні екоморфічної структури угруповання на рівні окремого оселища. 


Ключові слова


катена, ґрунтова макрофауна, екоморфи, біогеоценоз, біологічне різноманіття

Повний текст:

PDF

Посилання


Bahnov, V. K., Gamsikov, G. P., Ilin, V.B. (1988). Metodologicheskie i metodicheskie aspektyi pochvovedeni [Methodological and methodic aspects of the pedology]. Novosibirsk (in Russian).

Bushnell, T.M. (1942). Some aspects of the soil catena concept. Soil Sci. Soc. Am. Proc., 466–476.

Diduh, Y. P. (2008). Etudes of the phytoecology. Kyiv: Apistey.

Didukh, Ya.P., Chusova, O.O., Olshevska, I.A., Polishchuk, Yu.V. (2015). River valleys as the object of ecological and geobotanical research. Ukr. Bot. J., 415–430.

Fridland, V. M. (1972). Struktura pochvennogo pokrova [Structure of the soil cover]. Moscow, Misl (in Russian).

Gennadiev, A. N., Kasimov, N.S. (2004). Lateral migration of the substances and soil and geochemical catenas. Soil Science, 12, 1447–1461.

Gerard, A. G. (1984). Pochvyi i formyi relefa [Soils of forms of relief]. Leningrad, Nedra (in Russian).

Hole, F.D. (1953). Suggested terminology for describing soils as three–dimensional bodies. Soil Sci. Soc. Am. Proc, 131–135.

Kaprus, I. Y. (2011). Comparative analysis of the Collembola faunas within Ukraine territory. Studia Biologica, 5, 3, 135–154.

Karavaeva, N. A. (1982). Zabolachivanie i evolyutsiya pochv [Water logging and soil evolution]. Moscow, Nauka (in Russian).

Karpachevsky, L. O., (2005). Ekologicheskie pochvovoedenie [Ecological soil science]. Moscow, Geos (in Russian).

Katenin, A. E. (1988). The classification of the uneven territory units of the plant cover as an example tundra vegetation. Botanical Journal, 73, 2, 186–197.

Kholod, S.S. (1991). Classification phytocatena slopes. Botanical Journal, 76 (9), 1239-1249.

Kozlovsky, F. I. (2003). Theory and methods of the soil cover investigation. Moscow: GEOS (in Russian).

Mazey, Y. A, Embulaeva, E. A. (2015). Soil testacea community changes along catenas in foreststeppe zone. University proceedings. Volga region. Natural Science. Ecology, 1, 9, 98–114.

Milne, B.T. (1991). Lessons from applying fractal models to landscape patterns. In: Turner M.G. and Gardner R.H. (eds), Quantitative Methods in Landscape Ecology – The Analysis and Interpretation of Landscape Heterogeneity. Springer–Verlag, New York, NY, USA, pp. 199–235.

Milne, G. (1935). Some suggested units for classification and mapping, particularly for East African soils. Soil Research, 183–198.

Mordkovich, V. G. (2013). Zoological diagnostic of the soils: imperatives, function and place in the soil science and pedology. Journal of General Biology, 74, 6, 463–471.

Romanovsky, M. G. (2002). Productivity, stability and biological diversity of plateau forests of the european Russia. Moscow, MGUL.

Urusevskaya, I. S. (1990). Soil catenas of the Non–Black Soil Zone of the RSFSR. Soil Science, 9, 12–26.

Yaalon, D.H. (1971). Soil-Forming Processes in Time and Space. Paleopedology: Origin, Nature and Dating of Paleosols. Israel University Press, Jerusalem, Israel, 29–39.

Zadorozhnaya, G. A., Andrusevych, K.V., Zhukov, O.V., (2018). Soil heterogeneity after recultivation: ecological aspect. Folia Oecologica, 45 (1), 46–52. doi: 10.2478/foecol-2018-0005

Zaugolnova, L. B. (2001). Characteristic of the forest phytocatena in subzone of the coniferous–broadleafes forests. Bulletin of Moscow Society of Naturalists, 106, 5, 43–51.

Zaugolnova, L. B. (2010). Spatial structure of the biogeocoenotic soil cover. Methodical approaches for ecological assessment of the forest cover in small river basin. Moscow, KMK Scientific Press, 10–19.

Zhukov, A. V., Shatalin, D.B. (2016). Hygrotope and trophotope of the steppe pridniprovie biogeoceonosis as determinants of the earthworms (Lumbricidae) communities β–diversity. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 129–157. doi: 10.15421/201651

Zhukov, A., Gadorozhnaya, G. (2016). Spatial heterogeneity of mechanical impedance of a typical chernozem: the ecological approach. Ekológia (Bratislava), 35, 263–278. doi: https://doi.org/10.1515/eko-2016-0021

Zhukov, A.V., Kunah, O.N., Novikova, V.A., Ganzha, D.S. (2016). Phytoindication estimation of soil mesopedobionts communities catena and their ecomorphic organization. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 91–117. DOI: http://dx.doi.org/10.15421/201676

Zhukov, O.V. Gubanova, N.L. (2015a). Diversity and dynamics of amphibians in floodplain ecosystems of the Samara river. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 23(1), 66–73. doi:10.15421/011510

Zhukov, O.V., Gubanova, N.L. (2015b). Dynamic stability of communities of amphibians in short-term-floodedforest ecosystems. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 23 (2), 161–171. doi:10.15421/011523

Zhukov, O.V., Kunah, O.N., Novikova, V.A. (2016). The functional organisation of the mesopedobionts community of sod pinewood soils on arena of the river Dnepr. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 24(1), 26–39. doi:10.15421/011604


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.