Фітосанітарний моніторинг капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) в овочевих агроценозах присадибної ділянки с. Седлище Любешівського району



I. Ya. Truskavetska

Анотація


Шкідливість є основним критерієм за яким визначають небезпечність ентомологічного об’єкту у господарському розумінні. У статті досліджено особливості біології й екології капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.), методи обліку та рівень шкідливості в агроценозах розсадних овочевих культур (огірки, капуста, томати, баклажани) на городніх ділянках села Седлище Любешівського району, які грунтуються на регулюванні специфіки перебігу онтогенезу, вивченні рухової активності, взаємовідносин з навколишнім середовищем.

У результаті дворічних досліджень уточнили життєвий цикл капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa), та з’ясовано рівень втрат урожаю за різних рівнів чисельності шкідника. Перебіг онтогенезу капустянки в Любешівському районі Волинської області триває 2 роки (перша зимівля у стадії личинки 3 віку, друга - німфи або імаго): імаго виходить навесні з місць зимівлі, самки відкладають яйця і опікуються гніздом. Личинки відроджуються І-го віку (травень), линяють на 2 вік (червень-липень), з цього моменту починають трофічну активність та накопичення маси (серпень-вересень) і мігрують на зимівлю.

Нами зроблена спроба оцінити шкідливість капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.), на овочевих культурах (огірки, капуста, томати та баклажани). Реальну та потенційну небезпеку на городніх ділянках с. Седлище становить найбільший відсоток знищених рослин серед огірків (41,7 % та капусти 25,7 %) у період укорінення розсади. Динаміка зрідженості показує, що пасльонові культури (перець солодкий, помідори, баклажани) характеризуються меншим відсотком втрат. Максимальний пік шкідників припадає у першій половині червня. Критичний період для розсади капусти, томатів, перцю та баклажанів триває 25-30 діб, для огірків – до 40 діб.

Особливості біології капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) та значний рівень шкідливості, свідчить про те, що реальну та потенційну небезпеку становить присутність шкідників в агроценозах розсадних овочевих культур  в попередні роки. Таким чином, вирішальним фактором збереження урожаю розсадних рослин є застосування в основному винищувальних заходів. Отже потрібно й надалі проводити дослідження цього представника прямокрилих для того, щоб звести до мінімуму його шкідливий вплив на сільськогосподарські рослини.

Ключові слова


овочеві культури, грунтові шкідники, капустянка звичайна, динаміка, фітофаги, моніторинг, популяція

Посилання


Aleksandrov D.P. 1932. Medvedka. Obzor vrediteley i povrezhdeniy sel’kokhozyaystvennykh rasteniy. L. : Izd-vo Upr. Sluzhby ucheta, S. 58

Burakova L.V. 1925. Iz nablyudeniy nad zhizn’yu medvedki. / Rus. entomol. Obzor. № 3. S.139 – 142

Verizhnikova I.V. Fenolohiia kapustianky zvychainoi v Lisostepu Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats tsukrovykh buriakiv. Kyiv. 2003. Vyp.5. S. 326-332

Dekhtiarov M. 1930. Shkidnyky horodnikh roslyn: navch.posibnyk. Kharkiv: Radianskyi selianyn, 160 s.

Dobrovol’skiy B. V. 1969. Fenologiya nasekomykh: monografiya. Moskva: Vysshaya shkola, 231s.

Drozda V.F. 1998. Medvedka. Osoblyvosti biolohii, rozpovsiudzhennia, prohnoz shkodochynnosti. Zakhyst roslyn. № 3. S. 36 – 37

Reznik P. A. 1949. Biologichesniye nablyudeniya nad medvedkoy. Sb. trudov Stavropol’s’kogo ped. in-ta. Stavropol’: Izd-vo Stavropol’s’kogo ped. in-ta. № 3. S. 118 – 151

Stankevych S.V. 2016. Monitorynh shkidnykiv silskohospodarskykh kultur: navch. posibnyk. Khark. nats. ahrar. un-t im. V.V. Dokuchaieva. Kharkiv: FOP Brovin O.V.,. 216 s.

Fasulati K.K. 1971. Polevoye izucheniye nazemnykh bespozvonochnykh: monografiya. Moskva: Visshaya shkola, 424 s.

Fokin A.V. 1996. Mekhanizm dii entomolohichnoi hruntovoi pastky. Zakhyst i karantyn roslyn. Zb. nauk. prats. Vyp. 43. Kyiv: Ahrarna nauka, S. 129 – 132


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.