Постнатальний розвиток приплоду самок щурів та масометричні показники органів щурів двох поколінь при вживанні генетично модифікованої сої та раундапу

I.V. Chorna, G.V. Dronik

Анотація


У всьому світі найбільше вирощують гліфосат-резистентну генетично модифіковану сою, а гербіцид «Roundup» є широко використовуваним у сільському господарстві. У статті подані результати дослідження впливу традиційної, гліфосат-резистентної генетично модифікованої сої та вплив самого гербіциду «Roundup» на постнатальний розвиток приплоду самок щурів, а також на масометричні показники внутрішніх органів щурів двох поколінь. Токсичні речовини можуть призводити до зміни масометричних показників внутрішніх органів та зміни постнатального розвитку щурів, тому дослідження впливу генномодифікованої сої та гербіциду «Roundup» на організм тварин є дуже актуальними. Метою даних дослідження було вивчити постнатальний розвиток щурів та маси внутрішніх органів двох поколінь щурів при згодовуванні традиційної, генетично модифікованої сої та раундапу.

Дослідження проводилися на щурах лінії Вістар, які були поділені на п’ять груп: І група – інтактна група; ІІ група – у раціоні щурів 20-26 % корму замінювали на традиційну сою; ІІІ група – у раціоні щурів 20-26 % корму замінювали генномодифікованою соєю, яку не обробляли гербіцидом «Roundup»; IV група – щурі, які вживали генномодифіковану сою, яку обробляли гербіцидом; V група – щурі, отримували разом із питною водою гербіцид «Roundup». Через 42 доби після початку вживання традиційної та генетично модифікованої сої, самки всіх груп були спаровані та продовжували отримувати той же раціон та гербіцид у питній воді. Постнатальний розвиток вивчався за кількістю приплоду в кожній групі та аналізуючи виживаність щуренят другого покоління протягом двох місяців, також вивчали динаміку маси тіла щуренят при народжені, через двадцять днів та через два місяці.

Досліджень показали, що застосування раціону, який містив традиційну сою та генетично модифікованої, яку не обробляли гербіцидом «Roundup» не призводить до змін постнатального розвитку та змін масометричних показників порівняно з контролем. Аналіз результатів дослідження інших груп показав, що за вживання генетично модифікованої сої, яка була оброблена гербіцидом «Roundup» та самого гербіциду з питною водою призводить до збільшення маси селезінки на 36 % та на 4 % маса печінки у IV групі щурів першого покоління, така ж картина спостерігається і у другому поколінні щурів маса селезінки збільшується на 33 %, а маса печінки на 6 %. У V групі маса печінки збільшується на 5 % та селезінки на 6 % порівняно з контрольною групою, тобто спостерігається незначне збільшення маси печінки та селезінки. У IV та V групі спостерігається зменшування народжуваності щурів другого покоління та підвищується їх смертність протягом двох перших місяців.

При надходженні в організм щурів гербіциду та генетично модифікованої сої оброблену гербіцидом спостерігається збільшення печінки, що може свідчити про токсичний вплив гербіциду та генетично модифікованої сої, яка була оброблена гербіцидом «Roundup», а збільшення селезінки може свідчить про негативну дію раундапу на імунну систему тварини.

Ключові слова: масометричні показники, постнатальний розвиток, традиційна та трансгенна соя, раундап, генетично модифіковані організми, коефіцієнти маси внутрішніх органів


Повний текст:

PDF

Посилання


Salyha N.O., Snitinsky V.V (2010). Genetically modified plants and their influence on the organism of animals. Biology of animals. Vol. 12, 2: 61-74.

Marty M., Allen В., Chapin R. et al. (2009). Inter-laboratory control data for reproductive endpoints requited in the OPPTS 870 3800/OECD 416 reproduction and fertility test. Br Defects Res. (Part B). Vol. 86: 470-489.

Romero V., Dela Cruz C., Pereira O. C. M. (2008). Reproductive and toxicological effects of isoflavones on female offspring of rats exposed during pregnancy. Anim. Reprod. Vol. 5, № 3, 4: 83–89.

Dolaychuk O.P., Matyukha I.A., Fedoruk G.S. (2012). Indices of reproductive capacity and coefficients of mass of internal organs of females of rats in the process of action of components of natural and transgenic soybean. Scientific Bulletin of the Volyn National University named after Lesya Ukrainka. Vol 2: 55-60.

European convention for the protection of vertebrate animals used forexperim. and other scientific purposes.Coun. of Europe-Strasbourg. (1986). P. 53.




DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.03.002

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.