Відновлення та корекція балансу мікробіоти шлунково-кишкового тракту кролів, порушеного внаслідок введення антибіотиків

Yu. M. Pokhylko, N. O. Kravchenko

Анотація


Формування, збереженість та корекція балансу мікробіоти шлунково-кишкового тракту є складним процесом, в якому беруть участь фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. Для вирішення вищезазначених проблем використовують пробіотичні препарати. Пробіотики, які на сьогодні застосовуються для профілактики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту кролів, мають у своєму складі бактерії, виділені з різних еконіш. Проте відомо, що найбільшою ефективністю характеризуються пробіотичні препарати на основі представників облігатної мікробіоти шлунково-кишкового тракту того виду тварин, для якого рекомендовані зазначені препарати. У зв’язку з цим актуальним залишається створення пробіотичного препарату для кролів на основі біологічно активних представників облігатної мікробіоти їх шлунково-кишкового тракту. Мета – дослідити здатність штаму бактерій Lactobacillus helveticus 13/2 відновлювати та коригувати баланс мікробіоти шлунково-кишкового тракту молодняку кролів, порушеного внаслідок використання антибіотиків. Методи: мікробіологічні та статистичні. Результати: відновлення балансу мікробіоти шлунково-кишкового тракту кролів, порушеного внаслідок введення антибіотиків, розпочалося вже на першу добу після додавання бактеріальної суспензії штаму Lactobacillus helveticus 13/2 до питної води. Титр бактерій становив 1×108 КУО/мл. Найвищою ефективністю відзначалося введення високих доз (50 та 100 мл/л) бактеріальної суспензії, що забезпечувало позитивну динаміку чисельності облігатної (молочнокислі бактерії, біфідобактерії, кишкова паличка) та зниження чисельності факультативної мікробіоти (дріжджоподібні гриби) у кишківнику дослідних тварин порівняно з інтактними.

Ключові слова: кишкова мікробіота, дисбактеріоз, пробіотики, молочнокислі бактерії, кролі

Повний текст:

PDF

Посилання


Biagi, E., Candela, M., Franceschi, C., & Brigidi, P. (2011). The aging gut microbiota: new perspectives. Ageing research reviews, 10(4), 428-429. https://doi.org/10.1016/j.arr.2011.03.004

Pessione, E. ed. (2014). Interactive probiotics. Italy: CRC Press, 274. https://doi.org/10.1201/b16439

The Normal Bacterial Flora of Humans. Available at: http://textbookofbacteriology.net/index.html

Erkosar, B., & Leulier, F. (2014). Transient adult microbiota, gut homeostasis and longevity: novel insights from the Drosophila model. FEBS letters, 588(22), 4250-4257. https://doi.org/10.1016/j.febslet.2014.06.041

Ornellas, R. M. S., Santos, T. T., Arcucio, L. B., Sandes, S. H. C., Oliveira, M. M., Dias, C. V., Nicoli, J. R. (2017). Selection of Lactic Acid Bacteria with Probiotic Potential Isolated from the Fermentation Process of “Cupuaзu”(Theobroma grandiflorum). In Advances in Microbiology, Infectious Diseases and Public Health (pp. 1-16). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/5584_2017_5

Walker, W. A. (2013). Initial intestinal colonization in the human infant and immune homeostasis. Annals of Nutrition and Metabolism, 63(Suppl. 2), 8-15. https://doi.org/10.1159/000354907

Langhendries, J. P. (2005). Early bacterial colonisation of the intestine: why it matters. Italian Journal of Pediatrics, 31(6), 360.

Kosiewicz, M. M., Zirnheld, A. L., & Alard, P. (2011). Gut microbiota, immunity, and disease: a complex relationship. Frontiers in microbiology, 2, 180. https://doi.org/10.3389/fmicb.2011.00180

Haller, D., Antoine, J. M., Bengmark, S., Enck, P., Rijkers, G. T., & Lenoir-Wijnkoop, I. (2010). Guidance for Substantiating the Evidence for Beneficial Effects of Probiotics: Probiotics in Chronic Inflammatory Bowel Disease and the Functional Disorder Irritable Bowel Syndrome–3. The Journal of nutrition, 140(3), 690-697. https://doi.org/10.3945/jn.109.113746

Schenk, M., Mueller, C. (2008). The mucosal immune system at the gastrointestinal barrier. Best Practice and Research Clinical Gastroenterology, 22(3), 391-409. https://doi.org/10.1016/j.bpg.2007.11.002

Liйvin-Le Moal, V., Servin, A. L. (2006). The front line of enteric host defense against unwelcome intrusion of harmful microorganisms: mucins, antimicrobial peptides, and microbiota. Clinical microbiology reviews, 19(2), 315-337. https://doi.org/10.1128/CMR.19.2.315-337.2006

Magalhaes, J. G., Tattoli, I., Girardin, S. E. (2007). The intestinal epithelial barrier: how to distinguish between the microbial flora and pathogens. In Seminars in immunology, 19(2), 106-115. https://doi.org/10.1016/j.smim.2006.12.006

Pokhilko Yu. M., Kravchenko N. O., Bozhok L.V., Ageev V.O., Dmitruk O.M. (2015). Osoblyvosti kyshkovogo mikrobocenozu molodnjaku kroliv za riznyh typiv godivli [Features of intestinal micrococoenosis of young rabbits for different types of feeding. Agricultural Microbiology]. Agricultural Microbiology. 22, 48-52.

Antipova L.V., Glotova I.A., Rogov I. A. (2009). Metody issledovanija mjasa i mjasnyh produktov [Methods of studying meat and meat products]. Modern problems of science and education. 1, 22-22.

Vlaslo V.V., Simonov M.A. Kapilnyj V.P. (2006). Zasoby pidvyshhennja rezystentnosti kurchat [Means of increasing the resistance of chickens]. Veterinary Medicine of Ukraine. 7, 42-47.

Mokrozub V.V., Lazarenko L.N., Babenko L.P., Shinkarenko L.N., Spivak N. Ya. (2012). Antybakterial'ni j imunomoduljuval'ni vlastyvosti shtamiv lakto- ta bifidobakterij za eksperymental'noi' stafilokokovoi' infekcii' [Antibacterial and immunomodulating properties of strains of lactoid bifidobacteria in experimental staphylococcal infection]. Biotechnologia Acta. 5 (2), 98-104.

Garrity, G. M. (2012). Bergey's Manual of Systematic Bacteriology: Volume One: The Archaea and the Deeply Branching and Phototrophic Bacteria. Springer Science and Business Media,1422 р.

Motulsky, H. (2014). Intuitive biostatistics: a nonmathematical guide to statistical thinking. Oxford University Press, USA. 517.

Pokhilko Yu. M., Kravchenko N. O. (2016). Vplyv seredovyshha kul'tyvuvannja na antagonistychnu aktyvnist' molochnokyslyh bakterij [Influence of cultivation environment on antagonistic activity of lactic acid bacteria]. Agricultural Microbiology. 24, 64-72.

Pokhilko Yu. M., Kravchenko, N.O. (2016). Vydilennja iz travnoi' systemy kroliv molochnokyslyh bakterij, perspektyvnyh dlja stvorennja probiotychnyh preparativ [Isolation from the digestive system of rabbits lactic acid bacteria, promising for the creation of probiotic preparations]. Bioresources and nature management. 8 (5-6), 63-66.

Pokhilko Yu. M., Kravchenko, N.O. (2017). Stijkist'' bakterij rodu lactobacillus do metabolitiv travnoi' systemy [Resistance of bacteria of the genus lactobacillus to the metabolites of the digestive system]. Microbiology and Biotechnology. 2 (38), 101-111.

Bilko I.P. (2009). Biofunkcional'na rol' normal'noi' mikroflory organizmu ljudyny [Biophunctional role of normal microflora of human organism]. Family medicine. 1, 74-75.

Klaenhammer, T. R. (1993). Genetics of bacteriocins produced by lactic acid bacteria. FEMS microbiology reviews, 12(1‐3), 39-85. https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.1993.tb00012.x

Pablo M. A., Gaforio J. J., Gallego A. M. et al. (1999). Evaluation of immunomodulatory effects of nisin-containing diets on mice. FEMS Immunology and Medical Microbiology, 24(1), 35-42. https://doi.org/10.1111/j.1574-695X.1999.tb01262.x

Korshunov V. M., Efimov B. A., Pikina, A. P. (2000). Harakteristika biologicheskih preparatov i pishhevyh dobavok dlja funkcional'nogo pitanija i korrekcii mikroflory kishechnika [Characteristics of biological preparations and food supplements for functional nutrition and correction of intestinal microflora]. Microbiology, 3, 86-91.




DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.03.003

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.