Оцінка впливу розвитку автомобілізації на стан атмосферного повітря Херсонської урбоекосистеми

S. V. Skok

Анотація


У статті встановлено, що забруднення атмосферного повітря на сьогоднішній день є великою екологічною, соціальною та економічною проблемою урбанізованих територій. Пояснюється це тим, що якісний його стан e міських системах формується переважно на 60-90 % завдяки діяльності автотранспорту. Водночас було визначено максимально-разові викиди забруднюючих речовин та концентрація оксиду вуглецю від автотранспортних потоків. Для їх визначення були вибрані 14 моніторингових точок основних автомагістралей м. Херсона на 5 тест-полігонах. У ході досліджень було визначено, що основні зони забруднення повітря зосереджуються у місцях, що прилягають до автомагістралей та об’єктів транспортної інфраструктури. Аналіз результатів розрахунків показав, що на всіх досліджуваних ділянках інтенсивність руху автомобілів склала від 28 тис. авто до 100 тис авто на добу, близько 70 % автотранспорту займали легкові автомобілі. Між тим встановлено, що в районах регулювання руху у разі зміни режиму роботи автомобілів (розгін, холостий хід) спостерігався нижчий рівень забруднення, ніж на не регулюючих ділянках руху. На основі визначення суми викидів основних показників забруднення  атмосферного повітря та концентрації оксиду вуглецю від автотранспорту було здійснено внутрішньо-територіальне зонування м. Херсона. Встановлено, що забруднення від автомобільного транспорту розповсюджується містом концентрично, а вміст оксиду вуглецю перевищує ГДК в 5-20 разів. Тому, з метою забезпечення екологічної безпеки міської території запропоновані комплексні заходи щодо мінімізації негативного впливу автотранспорту на атмосферне повітря.

Ключові слова: атмосферне повітря, викиди, забруднюючі речовини, гранично допустима концентрація, внутрішньо-територіальне зонування


Повний текст:

PDF

Посилання


Zapara O. V., Lytvynenko T.P. (2012). Ekolohichni pryntsypy proektuvannia avtomobilnykh dorih [Ecological principles of designing highways]. Ecology plus: a science-production environmental journal, 6, 29-30.

Ohorodnyk I.M., Dvulit Z.P. (2011). Vplyv avtotransportu na ekosystemu derzhavy [Influence of motor transport on the ecosystem of the state]. AgroSvit, 17- 18, 43 – 47.

Brezhytska O. A. (2007). Otsinka stanu ta dynamiky zabrudnennia atmosfernoho povitria urboekosystemy (na prykladi mista Dubno) [Assessment of the state and dynamics of atmospheric air pollution of the urbose ecosystem (for example, the city of Dubno)]. Bulletin of the National University of Water Management and Nature Management, 4 (40), 26-31.

Savchyn I. O. (2003). Monitorynh avtomobilnykh vykydiv u m. Lvovi [Monitoring of automobile emissions in the city of Lviv]. Scientific Herald, 13.5, 224-228.

Dobrovolskyi V., Kurlykin V. (2009). Ekolohichna ratsionalizatsiia vykorystannia avtomobilnoho transportu v mistakh [Ecological rationalization of the use of motor transport in cities], V. 60, T. 70, 72-74.

Metodyka opredelenyia vybrosov avtotransporta dlia provedenyia svodnykh raschetov zahriaznenyia atmosfery horodov (1999) [Method for determining emissions of motor vehicles for carrying out summary calculations of urban atmospheric pollution], 66, 17.

Shevchenko I. Yu. Rehionalna dyferentsiatsiia avtomobilizatsii naselennia Ukrainy (2015) [ Regional differentiation of motorization of the population of Ukraine], 3 (19), 41-46

Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Khersonskoi oblasti za 2016 (2017) [Regional report on the state of the environment in Kherson oblast for 2016] (2017). Kherson, 188.




DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.03.007

Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.