Екологічна безпека застосування мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці в умовах півдня України
DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.03.010
Анотація
У роботі визначено стан екологічної безпеки використання мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці без зрошення в умовах Південного Степу України. Сорт озимої пшениці Херсонська безоста показав найкращі врожайні дані протягом проведення наукових досліджень. Проте за використання карбаміду приріст урожайності на 22,06 % був ще вищим. Відповідно до зроблених нами розрахунків, коефіцієнт ефективності використання добрив (Kеф) у полі пшениці озимої Херсонська безоста для гранульованого добрива аміачна селітра складав на 12,78 % менше ніж у варіанті пшениця озима Кірія. Коефіцієнт ефективності використання добрив (Kеф) для мінеральних гранульованих добрив значно перевищує цей же показник для рідких добрив, оскільки за меншої кількості внесеної діючої речовини врожайність зростає. Це свідчить про високу господарську ефективність використання гранульованих видів добрив у агротехнологіях вирощування сільськогосподарських культур. З цією метою найефективніше застосовувати аміачну селітру у посівах пшениці озимої Херсонська безоста та Кірія. Визначення екотоксу дозволило визначити екотоксичність досліджуваних речовин і відповідно оцінити відносну небезпеку забруднення навколишнього природного середовища цими речовинами. Серед застосованих мінеральних добрив, найбільш безпечною є аміачна селітра.
Ключові слова: екологічна безпека, мінеральні добрива, озима пшениця, екотоксичність, урожайність зерна, південь України
Повний текст:
PDFПосилання
Hryn S.O. (2015). Problemy dehradatsii gruntovoho pokryvu ta shliakh polipshennia yakosti gruntiv. Molodyi vchenyi, 11 (26), 1, 58-62.
Karpishchenko O.I. (2013). Ekoloho-ekonomichni problemy vykorystannia mineralnykh dobryv. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Sumy, 2, Ekonomika, 5 – 11.
Kernasiuk Yu. (2014). Rynok mineralnykh dobryv v Ukraini: stan i perspektyvy. Ahrobiznes Sohodni, 5(276), 14 – 17, Zhurnal z pytan ahronovyn. URL: agro@impress-media.kiev.ua.
Tymchuk I.S., Malovanyi M.S. (2012). Vplyv na ahroekosystemy kapsulovanykh mineralnykh dobryv. Zakhyst navkolyshnoho seredovyshcha. Enerhooshchadnist. Zbalansovane pryrodokorystuvannia: Materialy 2-ho Mizhnarodnyi konhresu, m. Lviv, 19-22 veres.2012 r. Natsionalnyi universytet «Lvivska politekhnika», 152. URI: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/35328.
Makarenko N.A. (2002). Ekoloho-toksykolohichna otsinka mineralnykh dobryv vitchyznianoho vyrobnytstva za pokaznykamy vplyvu na hruntovu ekosystemu. Zbirnyk nauk. prats Umanskoi silskohospodarskoi akademii. Uman, 54, 98-107.
Bidnyna I.O., Vlashchuk O.S., Kozyriev V.V, Tomnytskyi A.V. (2013). Efektyvnist sumisnoho zastosuvannia dobryv ta mikrobnykh preparativ pry vyroshchuvanni silskohospodarskykh kultur na pivdni Ukrainy. Zroshuvane zemlerobstvo: Zbirnyk naukovykh prats. Kherson: Ailant, 60, 54-56.
Chumak A. (2016). Osoblyvosti zastosuvannia mineralnykh dobryv u posushlyvykh umovakh. Propozytsiia. 12, 68-74 Holovnyi zhurnal z pytan ahrobiznesu. URI: http://propozitsiya.com/ua/osoblivosti-zastosuvannya-mineralnih-dobriv-u-posushlivih-umovah.
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.