Вплив зрошення на розвиток совки озимої в посівах пшениці озимої та кукурудзи

Анотація

Дослідження впливу різних способів зрошення на розвиток совки озимої в агробіоценозах пшениці озимої та кукурудзи в умовах Півдня України є вагомою складовою у плануванні надійного захисту цих сільськогосподарських культур проти небезпечних видів фітофагів. Встановлено, що ефективними заходами захисту культур проти пошкодженості та заселеності совкою озимою є краплинне зрошення та дощування.

Найбільш небезпечною для рослин кукурудзи є совка озима у стадії «гусениця» І-ІІ віку весняної генерації. Зрошення дощуванням у період масового відкладання яєць та відродження гусениць совки озимої, сприяє суттєвому зниженню (на 6,8-67,7 %) частки цього виду шкідника, порівняно до умов без використання поливу. Відповідні результати отримано і за дослідження впливу видів зрошення на п’явиць в посівах пшениці озимої. Тобто кількість вказаного фітофага за умов поливу була меншою, порівняно до контролю у 3-6 разів.

Досліджено, що на варіанті із застосуванням дощування, порівняно до контролю (без зрошення), чисельність гусені молодших віків L1-L2 за роками коливалась від 0,2 до 6,2 екз./м², тоді як на контролі щільність складала 3,3-14,5 екз./м².

Встановлено, що гусениці совки озимої за умов підвищеної вологості ґрунту є більш сприйнятливими до ураженості ентомопатогенними видами ентомофторових грибів Beauveria bassiana (Bals.) Vuill. та В. tenella (Delacr.). Мінімальне ураження шкідника вказаними збудниками хвороб відзначалося на гусеницях старших віків L3-L4. Без поливу частка інфікованих гусениць складала 2,2-0,5 %, що менше, порівняно із дощуванням у 1,6-2,4 разів, краплинним зрошенням – 1,1-4,8 разів.

Зрошення посівів впливає і на розподіл шкідника за шарами ґрунту. В сухому та рихлому ґрунті на богарних ділянках личинки та лялечки совки озимої залягають на глибині 10–20 см, тоді як у вологому ущільненому ґрунті зрошуваних полів – до 5 см. Це робить їх більш доступними для знищення при культиваціях та інших поверхневих обробітках.