Відповідність вогнезахисних целюлозовмісних матеріалів екологічній безпеці



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.013

Z. Sirko, E. Starysh, G. Konovalchuk, N. Tsireny, O. Tsapcko, D. Torchilevskyi, L. Kysyl, V. Parkhomenko

Анотація


У будівництві все більш інтенсивно ведеться пошук нових високоефективних засобів вогнезахисту деревини. Але вогнезахист сьогодні повинен не тільки забезпечувати нормовану вогнестійкість деревини, а також зберігати її експлуатаційні параметри, вирішувати екологічну безпеку і довговічність. Тому важливою проблемою забезпечення життєдіяльності та безпечного функціювання об’єктів будівництва є розроблення, з економічної, технологічної та екологічної точок зору, спучуючих вогнезахисних покриттів для будівельних конструкцій, що можуть використовуватись не тільки нарівні з існуючими аналогами, але і бути високоефективними у спеціальних галузях будівництва, що уможливлює запобігання виникненню техногенних аварій. У статті наведено результати досліджень щодо підвищення ефективності захисту об’єктів шляхом переведення, застосованих в них, целюлозовмісних матеріалів до групи важкогорючих та встановлено, що застосування композиції переводить деревину у стан важкогорючості, яка не поширює полум’я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю. За цими показниками пожежної небезпеки, вогнезахищена деревина, як будівельний матеріал, дозволяється до застосування для внутрішнього облаштування приміщень, в тому числі, на шляхах евакуації.


Ключові слова


деревина; вогнезахисне покриття деревини; леткі продукти горіння; горіння деревини; димоутворення

Повний текст:

PDF

Посилання


Tichino N.A. (2002). Osobennosti prakticheskogo primeneniya ogne-i biozashchitnykh sredstv dlya propitki drevesiny. Pazharovzryvoopasnost veshchestv i materialov. Vyp. 6. M.: VNIIPO. Р. 38-43.

Zhartovskiy V.M., Tsapko Yu. V. (2006). Profilaktyka gorinnya tselyulozovmisnykh materialiv. Teoriya ta praktyka. Kyiv: UkrNDIPB MNS Ukrainy, 248.

But V.P., Zhartovskiy V.M., Tsapko Yu.V., Barylo O.G. (2004). Novyy podkhod k ognebiozashchite izdeliy iz tsellulozy. Pozharovzryvobezopasnost. M.: VNIIPO. Vyp. 5. Р. 31-32.

Maksimenko N.A. Issledovanie toksichnosti ognebiozashchitnykh preparatov. V kn.: Vtoraya Vsesoyuzn. Konferentsyya po biopovrezhdeniyam. Tez. dokl. 4 II, g. Gorkiy. 1981. Р. 144-145.

GOST 12.1.007-76 SSBT. Vrednye veshchestva. Klassifikatsyya i obshchie trebovaniya bezopasnosti. Kiev: Gosstandart Ukrainy. 1995.

Zhartovskiy V.M., But V.P., Tsapko Yu.V., Barylo O.G. (2004). Doslidzhennya mekhanizmu vognezakhysnoi efektyvnosti derevyny prosochuvalnymy kompozytsyyamy. Kommunalnoye khozyaystvo gorodov: Nauchno-tekhnicheskiy zbornik. Vyp. 55 (Tekhnicheskiye nauki i arkhitektura). K.: Tekhnika, Р. 219-229.

Baker J.M., a.o. (1977) Research in wood protection at the Princes Risborough Laboratory. 1975-1976 - Build. Res Establ. Curr. Pap. № 37. 14.

Becker G. (1978). Situation und Tendenzen der Holzschutzmittel Anwendung. Holz als Roh und Werkstoff. 36, № 7. Р. 255-260.

https://doi.org/10.1007/BF02610744.

Dobbs A.J., Grant C. (1978). The volatilization of arsenic on burning of copper-chrome-arsenic (CCA) treated wood. Holzforschung. 32, № 1. Р.32-35. https://doi.org/10.1515/hfsg.1978.32.1.32.

Krauses Chr., Englert N. (1980). Zur Gesundheitlichen Pentachlorphenolhaltiger Holzschutzmittel in Wohnrdumen. Holz als Roh und Werkstoff. № 11. Р. 429-432. https://doi.org/10.1007/BF02610441.

(1990). Pozharovzryvobezopasnost veshchestv i materialov. Nomenklatura pokazateley i metody ikh opredeleniya: GOST 12.1.044 - 1989 [Data vvedeniya 1991 - 01 - 01]. M.: Izdatelstvo standartov, 143.

Tsapko Yu.V., Sokolenko K.I. (2005). Aspekty modelyuvannya vognezakhysnykh kompozytsiy z derevyny. Naukovyy visnyk UkrNDIPB. № 1 (11). Р. 82-85.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Bookmark and Share