Диференціація та ідентифікація різних генотипів цукрового буряку (Beta vulgaris L.) за допомогою ДНК-маркерів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.04.003Ключові слова:
молекулярно-генетичний поліморфізм, RAPD-, SSR-маркери, генотипуванняАнотація
Наведено результати досліджень молекулярно-генетичного поліморфізму у генотипів цукрових буряків із використанням RAPD- і SSR-аналізу. Виявлено та проаналізовано 14 алелів за чотирма RAPD-маркерами, встановлена гетерогенність матеріалів за частотою алелів (0,22‑0,67) у досліджуваних генотипів, що свідчить про можливість застосування цих маркерів для генотипування цукрових буряків та визначення ступеня спорідненості між ними. Ідентифіковано п’ять типів алелів для застосування ДНК-маркеру GZM 086, за якими визначено поліморфні генотипи цукрових буряків: Катюша, УЛВ 37, Білоцерківський ЧС 57, Ялтушківський 64, Український ЧС 72. Виявлені алелі можна застосовувати для створення генетичних профілів, що характеризують генетичне різноманіття сортів та гібридів цукрових буряків.
Визначені генетичні дистанції між генотипами у вибірці, які характеризують ступінь подібності досліджених форм. Встановлено, що найбільш подібними виявились генотипи, які належать до одного кластеру за досліджуваними ДНК-маркерами. Визначено, що генотипи із значенням генетичних дистанцій, яке наближається до одиниці є віддаленим за досліджуваним локусом. Встановлено, що з метою ідентифікації та диференціації сортів цукрових буряків доцільно застосовувати визначення міжсортового поліморфізму за використання різних ДНК-маркерів.
Посилання
Velikov, V. A. (2013). Molekulyarnaya biologiya: prakticheskoe rukovodstvo [Molecular biology. Practical guide]. Saratov: Izdatelstvo «Saratovskiy istochnik» [in Russian].
Ermatraut E. R., Prysiazhniuk O. I., Shevchenko I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi STATISTICA 6.0 [Statistical analysis of agronomic research data by program STATISTICA 6.0]. K.: TOV «PolihrafKonsaltynh» [in Ukrainian].
Roik M.V., Syvolap Iu.M., Petiukh H.P., Shaiuk L.V., Bab'iazh A.I., Bilous N.V. (2007). Vyznachennia molekuliarno-henetychnoho polimorfizmu rodu BETA L. za dopomohoiu polimeraznoi lantsiuhovoi reaktsii [Determining of the molecular genetics polymorphisms of genus BETA L. by polymerase chain reaction]. K.: TOV «PolihrafKonsaltynh» [in Ukrainian].
Fedulova, T. P. (2014). DNK-markeryi dlya identifikatsii sortotipov v genofonde sveklyi korneplodnoy [DNA markers for identifying of varieties in the gene fond of sugar beet]. Saharnaya svekla - Sugar beet, 5, 14-16 [in Russian].
Fedulova, T. P., & Fedorin, D. N. (2015). Issledovanie vnutrividovogo polimorfizma sortotipov sveklyi korneplodnoy (Beta vulgaris L.) [Researching of intraspecific polymorphism varieties of sugar beet (Beta vulgaris L.). Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta - Bulletin of Voronezh State Agrarian University, 2, 21-24 [in Russian].
Fedulova, T. P. (2009). Perspektivyi ispolzovaniya molekulyarno-geneticheskih markerov v selektsii saharnoy sveklyi [Prospects of using of molecular genetic markers in breeding of sugar beet]. Saharnaya svekla - Sugar beet, 9, 34-37 [in Russian].
Havkin, E. E. (2003). Molekulyarnaya selektsiya rasteniy: DNK-tehnologii sozdaniya novyih sortov selskohozyaystvennyih kultur [Molecular plant breeding: DNA technologies for creation of new crop varieties]. Selskohozyaystvennaya biologiya - Agricultural biology, 3, 26-39.
Dörnte, J. (2011). Entwicklung, Charakterisierung und Kartierungvon Mikrosatellitenmarkern bei der Zuckerrübe (Beta vulgaris L.) [Development, characterization and use of microsatellite markers in sugar beet]. Doktor's thesis. Gatersleben [in German].
Ghasemi, A. R., & Golparvar A. R., & Isfahani M. N. (2014). Analysis of geneic diversity of sugar beet genotypes using random amplified polymorphic DNA marker. Genetika, 3, 975-984.
https://doi.org/10.2298/GENSR1403975G
Holton, T. A., & Henry Ed. R. J. (2001). Plant genotyping by analysis of microsatellites. In: Plant genotyping: The DNA fingerprinting of plants, 15-27.
https://doi.org/10.1079/9780851995151.0015
Izzatulayeva, V., & Akparov, Z., & Babayeva, S., & Ojaghi, J., & Abbasov, M. (2014). Efficiency of using RAPD and ISSR markers in evaluation of genetic diversity in sugar beet. Turkish Journal of Biology, 38, 429-438.
https://doi.org/10.3906/biy-1312-35
Lučić, A., & Isajev, V., & Rakonjac, L., & Ristić, D., & Kostadinović, M., & Babić, V. et al. (2011). Genetic divergence of scots pine (Pinus sylvestris L.) populations in serbia revealed by rapd. Arch. Biol. Sci., Belgrade., 63, 371-380.
https://doi.org/10.2298/ABS1102371L
Möhring, S., & Salamini, F., & Schneider K. (2004). Multiplexed, linkage group-specific SNP marker sets for rapid genetic mapping and fingerprinting of sugar beet (Beta vulgaris L.). Molecular Breeding, 14, 475-488.
https://doi.org/10.1007/s11032-004-0900-4
Roose-Amsaleg, C., & Cariou-Pham, E., & Vautrin D., & Tavernier R., & Sjlignac, M. (2006). Polimorhic microsatellite loci in Linum usitatissimum. Molecular Ecology Notes, 1, 796-799.
https://doi.org/10.1111/j.1471-8286.2006.01348.x
Smulders, M. J. M., & Esselink, G. D., & Everaert, I., & De Riek, J., & Vosman, B. (2010). Characterisation of sugar beet (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris) varieties using microsatellite markers. ВМС Genetics, 11, 1-11.
https://doi.org/10.1186/1471-2156-11-41
Williams J.G.K., & Kubelik A.R., & Livak K.J. et al. (1990) DNA polymorphism amplified by arbitrary primers are useful as genetic markers. Nucl. Acids Res., 18, 6231-6235.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
