Принципи фітотоксикологічної класифікації металів та рослин в умовах природних екосистем
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.05.007Ключові слова:
метали, фітотоксикологічна класифікація, природні екосистемиАнотація
Оскільки фітокомпонент здебільшого визначає середовище біогеоценозу, обґрунтування фітотоксикологічної оцінки ризику є вкрай актуальним. Мета дослідження полягала у ранжируванні металів та рослин за вмістом у фітомасі металів в умовах природних екосистем Голосіївсько-Феофанівської та Конча-Заспівської зелених зон м Києва. Розроблено фітотоксикологічну класифікацію металів за вмістом їх у фітомасі рослин в умовах природних екосистем. Запропоновано алгоритм ранжирування металів за чотирма класами небезпечності за вмістом їх у фітомасі. Виявлено, що найбільшим рівнем умісту у фітомасі рослин природних екосистем характеризується мідь, найменшим – кадмій та кобальт. Відмічено, що цинк, який є важливим фізіологічно необхідним мікроелементом, та свинець, чия фізіологічна роль досконально не досліджена, відносяться до середнього фітоткосикологічного класу. Запропоновано ранжирування рослин за вмістом металів у їх фітомасі в умовах природних екосистем. До рослин із низьким та помірним умістом металів у фітомасі відносяться: граб звичайний; клен гостролистий; дуб звичайний; черемха звичайна; верба козяча; липа серце листа; бузина чорна. мати-й–мачуха звичайна; анемона жовтецева відносяться до рослин із високим умістом металів у фітомасі. Віднесення до фітотоксикологічних класів металів та рослин дозволяє охарактеризувати фітотоксикологічні особливості металів та виявити чутливість рослин стосовно цих елементів. Це дає можливість прогнозувати ризик та потенційну небезпеку металів для природних екосистем.
Посилання
Scherbachenko, O.I. (2014). Vazhki metaly yak toksychnyi faktor zabrudnennia pryrodnoho seredovyshcha: stiikist i adaptatsiia roslyn do yikh vplyvu [Heavy metals as a toxic factor of environment pollution: stability and adaptation of plants to their influence]. Naukovi zapysky derzhavnoho pryrodoznavchoho muzeiu - Scientific notes of the State Natural History Museum, 30, 157-182 [in Ukrainian].
Bondar, O.I., Trokoz, V.A. & Ryzhenko, N.O. (2008). Ekolohichnyi stan m. Kyieva [Ecological state of Kyiv]. Кyiv: AMG [in Ukrainian].
Ryzhenko, N.O. (2015). Ekolohichnyi monitorynh rekreatsiinykh landshaftiv Holosiivsko-Feofanivskoi ta Koncha-Zaspivskoi zelenykh zon m. Kyieva [Ecological monitoring in recreation landscapes of 'Holosiyiv-Pheophania' and 'Koncha-Zaspa' green parks in Kyiv]. Ekolohichni nauky -Ecological sciences, 10 (3), 202-225 [in Ukrainian].
Alekseyev, YU.V. (2008). Tjazhelye metally v agrolandshafte [Heavy metals in agrolandscape]. Sankt-Peterburg: PIYaPh [in Russian].
Dovhopola K.A. (2016) Ekolohichna otsinka vmistu vazhkykh metaliv u grunti ta Trifolium pratense L.. [Environmental assessment of heavy metals in soil and Trifolium pratense L.] Problemy ekolohichnoi biotekhnolohii - Problems of environmental biotechnology, 1. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRNpeb_2016_1_9.pdf [In Ukrainian]
Bondar, O.I. & Ryzhenko, N.O. (2010). Ekolohichnyi monitorynh m. Kyieva [Ecological monitoring of Kyiv]. Ahroekolohichnyy zhurnal - Agroecological Journal, 2, 41-46 [in Ukrainian].
Kavetsky, V.N., Makarenko, N.A., Lishchuk, A.M., Buogis, A.M. & Kavetsky, S.V. (2001). Metodychni vkazivky po vyznachenniu Hg, Zn, Co, Cd, Cu, Ni v grunti, roslynakh, u vodi metodom tonkosharovoi khromatohrafii [Chromatography Methods of the Hg, Zn, Co, Cd, Cu, Ni determination in soil, plant and water]. Methodic of determination pesticides residues in food, forage and environment. (Vol. 29). Kyiv: Minekolohiyi Ukrayiny [in Ukrainian].
Ivanter, Je.V., Korosov, A.V. (2010). Jelementarnaja biometrija: ucheb. Posobie [Elementary biometrics: Textbook]. Petrozavodsk: PetrGU [in Russian].
Kucenko, S.A (2004). Osnovy toksikologii: nauchno-metodicheskoe izdanie [Principles of Toxicology: scientific and methodologic edition]. Sankt-Peterburg: Folyant [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
