Принципи фітотоксикологічної класифікації металів та рослин в умовах природних екосистем

Анотація

Оскільки фітокомпонент здебільшого визначає середовище біогеоценозу, обґрунтування фітотоксикологічної оцінки ризику є вкрай актуальним. Мета дослідження полягала у ранжируванні металів та рослин за вмістом у фітомасі металів в умовах природних екосистем Голосіївсько-Феофанівської та Конча-Заспівської зелених зон м Києва. Розроблено фітотоксикологічну класифікацію металів за вмістом їх у фітомасі рослин в умовах природних екосистем. Запропоновано алгоритм ранжирування металів за чотирма класами небезпечності за вмістом їх у фітомасі. Виявлено, що найбільшим рівнем умісту у фітомасі рослин природних екосистем характеризується мідь, найменшим – кадмій та кобальт. Відмічено, що цинк, який є важливим фізіологічно необхідним мікроелементом, та свинець, чия фізіологічна роль досконально не досліджена, відносяться до середнього фітоткосикологічного класу. Запропоновано ранжирування рослин за вмістом металів у їх фітомасі в умовах природних екосистем. До рослин із низьким та помірним умістом металів у фітомасі відносяться: граб звичайний; клен гостролистий; дуб звичайний; черемха звичайна; верба козяча; липа серце листа; бузина чорна. мати-й–мачуха звичайна; анемона жовтецева відносяться до рослин із високим умістом металів у фітомасі. Віднесення до фітотоксикологічних класів металів та рослин дозволяє охарактеризувати фітотоксикологічні особливості металів та виявити чутливість рослин стосовно цих елементів. Це дає можливість прогнозувати ризик та потенційну небезпеку металів для природних екосистем.