Застосування енергоефективних опалювальних систем в пташниках
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.04.032Анотація
Анотація. Частка теплової енергії в загальному енергетичному балансі сільської місцевості становить близько 90 %. Значна її частина витрачається на теплопостачання приміщень тваринницьких комплексів. Наприклад, розведення птиці в промислових умовах характеризується великою концентрацією її в приміщеннях і передбачає створення об'ємних пташиних комплексів. Це зумовлює дотримання спеціальних вимог щодо забезпечення необхідного температурного режиму з метою отримання високої продуктивності птиці при менших питомих витратах кормів на одиницю продукції. Через погані температурні показники в пташнику потенційна продуктивність птиці становить лише 20-30 % від загальної продуктивності. Відбувається збільшення метаболізму, що супроводжується збільшенням витрати кормів. При розведенні м'ясних порід птиці відхилення температури повітря від необхідного значення лише на один градус призводить до помітного зниження продуктивності птиці. Тому завданням сучасних систем теплопостачання приміщень пташників є підтримка необхідних температурних параметрів у розташуванні птиці з контролем якості температури повітря при зростанні птиці, що значно зменшить споживання енергії. Запропоновано розроблення локальної системи опалення, яка здатна забезпечити необхідні гігієнічні вимоги щодо розташування птиці та новий спосіб вирощування птиці - модульне вирощування. При такому способі утримання птиці забезпечуються необхідні температурні умови і необхідний певний мікроклімат для забезпечення зоогігієнічних вимог з можливим ефективним та економічним використанням енергоресурсів протягом економічно обґрунтованого періоду нормальної експлуатації. У роботі обґрунтовується можливість використання енергоефективних технологій на основі інфрачервоного випромінювання. Підтверджено ефективність застосування модуля для вирощування птиці з інфрачервоним опаленням та системою примусової вентиляції. Поле впливу випускного отвору було вивчено та досліджено в натурних умовах. Встановлено, що робота випускного отвору не впливає на загальний розподіл повітряного потоку в модулі, оскільки радіус всмоктувального факела становить 0,16 м при максимальній швидкості потоку відпрацьованого повітря 880 м3/год. На підставі проведених досліджень щодо ефективності випускного отвору, встановлено, що кількість відведеного тепла з відпрацьованого повітря становить 30 % тепловіддачі інфрачервоного нагрівача.
Ключові слова: інфрачервоний нагрівач, випускний отвір, витяжний зонт, модуль для вирощування птиці
Посилання
How The EU Budget Is Spent (2016). Common Agricultural Policy. European Commission. DG Budget. Members' Research Service]. July 20.
Clausen G., Delmote C. (2003). Ventilation, good indoor air quality and rational use of energy. Urban Air, Indoor Environment & Human Exposure. European collaborative action]. Report nr 23, Eur. 95.
Piotrowski J., Faryniak L. (1994). The Application of Chromatography Method in the Research into Infiltration Heat Losses. Institute of Heating and Ventilating Warsaw University of Technology. Warsaw. 111 – 114.
CEN draft standard prEN 13779 (2001). Ventilation for buildings. Perfomance requirements for ventilation and air-conditioning systems. CEN Technical committee 156. Working group 7, Draft, CEN. Brussels.
DBN V.1.2-11-2008. (2008). Osnovni vymohy do budivel i sporud. Ekonomiia enerhii: Derzhavni budivelni normy Ukrainy]. Kyiv: Minrehionbud Ukrainy, 12.
Aerts, J.M., Berckmans, D. (2004). A Virtual Chicken for Climate Control design: Static and Dynamic Simulations of Heat Losses. Transactions of the ASAE, 47 (5), 1765 - 1772.
https://doi.org/10.13031/2013.17619
Conserving energy with infrared heating. (1977). Plant Eng. Barrington, Ill. United States: Journal, 31 (8), 155 - 156.
Zhelykh, V. M., Spodyniuk, N. A. (2008). Nahrivalnyi prystrii dlia ptashnykiv [Patent Ukrainy na korysnu model №32437. 12.05.2008]. No. 9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
