Концепція створення автоматизованих біотехнічних систем у рослинництві
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.04.080Анотація
Анотація. Для вирішення продовольчої та екологічної проблеми необхідно створення високоврожайних сортів рослин, але це потребує багатолітньої селекційної та агрономічної роботи. Одним з шляхів прискорення цього процесу є створення автоматизованих біотехнічних систем з використанням рослин в якості джерела інформації про умови життєзабезпечення.
У дослідженні рослини, як цілісної біосистеми, до цього часу склалася парадоксальна ситуація: при достатній повноті відомостей про первинні процеси обміну речовин і розвинутої теорії продуктивного процесу, опис життєдіяльності цілісної рослини виявляється вкрай скрутним. Цілісна рослина поводиться цілком інакше, ніж сукупність клітин, і її життєдіяльність не зводиться до сукупності фізіологічних процесів. Складнощі, що виникають при спробі опису життєдіяльності рослини, пов'язані головним чином із відсутністю адекватних моделей.
Чисельні реальні і практичні ефекти в рослинництві, одержувані методом випадкових проб, не можуть дати оптимальних статистично достовірних даних. Найперспективнішим шляхом вирішення цього питання є реалізація концепції створення замкнених автоматизованих рослинних біотехнічних систем з використанням рослини в ланці зворотного зв’язку, в якості джерела інформації та розробка математичних моделей, на основі яких визначався б можливий діапазон змін параметрів коригуючих електрофізичних зовнішніх впливів.
Метою дослідження є обґрунтування підходів до створення автоматизованої системи керування адаптацією та продуктивністю рослин на базі застосування зовнішніх електрофізичних впливів і технічних засобів, що дозволяють контролювати реакцію рослинного біологічного організму на такого роду впливи.
На підставі досліджень вітчизняних та закордонних дослідників зроблено висновок про доцільність використання біоелектричних характеристик у якості об’єктивного критерію функціонального стану рослин. Як середовище, так і рослина є складним об'єктом. У роботі проаналізовано взаємозв’язки в системі рослина - середовище, виділені ресурсні й інформаційні канали, визначена сукупність параметрів стану, характер прямих і перехресних взаємозв'язків, виявлені джерела збурень. Визначено мінімальний набір параметрів біологічного об’єкту рослинного походження, який дає можливість контролювати і коригувати адаптаційні та продукційні процеси рослини. Розроблено технічний засіб, що дозволяє виконувати вимірювання біоелектричного потенціалу в режимі поточного чаcу.
Ключові слова: автоматизована система керування, рослина, біоелектричний потенціал, технологія, параметри стану, електромагнітне випромінювання
Посилання
Bashilov. A. M., Zaginailov. V. I. (2004). Informatsionno- intellectualnye resursy vysokotekhnologichnogo proizvodstva. Dostizheniia nauki I tekhniki APK, 9, 22-24.
Sayler, G. S., Simpson, M. I., Cox, C. D. (2004). Emerging foundations: nano-engineering and bio-microelectronics for environmental biotechnology. Cbrrent Opinion in Microbiology, 7 (3), 267-273.
https://doi.org/10.1016/j.mib.2004.04.003
Martinenko, A. I. (1988). Aparatura dlia issledovania electrophysiologicheskikh kharakteristik rasteniy Electrophysiologcheskie metody v izuchenii funktsionalnogo sostoianiia rasteniy. Moskow, 107-116.
Nykyforova L. E., Spodoba M. O. (2018). Model systemy electrotechnologichnogo doslidzhennia obrobky bioloichnykh obiektiv roslynnogo pokhodzhennia. Naukoviy visnik NUBiP Ukrainy. Seriya Tekhnika ta energetika APK, 286, 48-53.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
