Методика визначення якісних показників продуктів ферментації біогазових установок

Автор(и)

  • M. Potapenko ВП НУБіП України “Бережанський агротехнічний інститут”
  • V. Ramsh ВП НУБіП України “Бережанський агротехнічний інститут”
  • V. Sharshon ВП НУБіП України “Бережанський агротехнічний інститут”

DOI:

https://doi.org/10.31548/energiya2019.04.091

Анотація

Анотація. Підвищення ефективності біогазової установки визначається підбором компонентів за однорідністю і ступенем попереднього їх подрібнення, що впливає на кількість одержаного біогазу через тривалість періоду зброджування.

Щоб визначити якісні характеристики продуктів ферментації, застосовано метод відбору проб і виділення з них твердої фракції.

Технологічний процес отримання біогазу необхідно проводити так, щоб у результаті перемішування субстрату з новою порцією, яка надходить в метантенк, одержати продукт ферментації з оптимальним вмістом дисперсної фази. Частота перемішування буде залежати від швидкості осідання зважених частинок субстрату.

Проведено дослідження з визначення фракційного складу гноївки. За їх результатами встановлено еквівалентний діаметр частинок субстрату. Визначено допустимий відносний вміст дисперсного середовища , при якому навантаження площі зброджування в метантенку буде не менше нижньої межі оптимальності.

Підтримання якісних показників продуктів ферментації в межах оптимальності дозволить підвищити продуктивність метантенка на 10-12 %. Час, за який відносний вміст дисперсної фази субстрату змінюватиметься від  до , є часом пауз між циклами перемішування субстрату, що дозволить зменшити затрати енергії на виробництво біогазу. 

Ключові слова: анаеробна ферментація, метантенк, біогазова установка, частота перемішування, об’ємна концентрація субстрату

Посилання

Baader, V., Done, E., Brennderfer, M. (1982). Biogaz: teoriya i praktika [Biogas: theory and practice]. Moskow: Kolos, 148.

Barotfi, N., Rafai, P. (1988). Energosberegayushchiye tekhnologii i agregaty na zhivotnovodcheskikh fermakh [Energy saving technologies and units on livestock farms]. Moskow: Agropromizdat, 227.

Gyunter, L. I., Gol’dfrab, L. L. (1991). Metantenki [Digesters]. Moskow: Stroyizdat, 128.

Korchemnyi, M. O., Fedoreiko, V. S., Shcherban V. P. (2001). Enerhozberezhennia v ahropromyslovomu kompleksi [Energy conservation in agriculture]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 984.

Mints, D. M., Shubert, S. A. (1985). Gidravlika zernistykh materialov [Hydraulics of granular materials]. Moskow: Stroyizdat, 443.

Semenenko, I. V. (1996). Proyektirovaniye biogazovykh ustanovok. [Planning of biogas options]. Sumi: P «MakDon», IPP «Mriya-1» LTD, 347.

Strebkov, D. S., Kovalev, A. A. (2006). Biogazovyye ustanovki dlya obrabotki otkhodov zhivotnovodstva [Biogas installations for processing of waste of livestock production]. Tekhnika i oborudovaniye dlya sela, 11, 28-30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-29

Номер

№ 4 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).