Енергетика і автоматика

В останні роки в Україні, а також у багатьох країнах Європи, Азії і Америки широкого розвитку набуло масове культивування мікроводоростей з метою використання їх у народному господарстві. У цьому плані найбільший інтерес викликають хлорела і спіруліна.

Велика кількість протеїнів, вітамінів і хлорофілу ставить хлорелу і спіруліну в один ряд з високопоживними кормами для тварин і птиці.

У природі мікроводорості дуже поширені, проте продуктивність їх низька. При створенні оптимальних умов вирощування вони мажуть давати високі врожаї.        

Дослідами встановлено, що РѕСЃРЅРѕРІРЅРёРјРё параметрами, що обумовлюють інтенсивність вирощування водоростей, С”: температура суспензії, режим опромінення, склад С– концентрація живильного середовища, концентрація РЎ0₂ РІ повітрі, що барботується.

Для оцінки енергетичної ефективності процесів культивування мікроводоростей на стічних водах, дослідження режимів температури і опромінення та їх оптимізації розроблений експериментальний культиватор глибинного типу. Характерною особливістю культиватора, що дає можливість підвищити його продуктивність, є застосування занурених рухомих джерел оптичного опромінення.

Проведені дослідження залежності швидкості росту мікроводоростей від температури суспензії.

Встановлено, що коливання температури суспензії біля оптимуму більше, РЅС–Р¶ РЅР° 1°С, може призвести РґРѕ значного зниження швидкості росту мікроводоростей. Так, РїСЂРё опроміненості 60 Р’С‚/Рј² С– температурі 36°С швидкість росту зменшується РЅР° 8%, Р° РїСЂРё опроміненості 80 Р’С‚/Рј² С– температурі 37,5°С - РЅР° 10% РІС–Рґ СЃРІРѕРіРѕ максимального значення.

 З метою дослідження системи термостабілізації були визначені: питомої потужності системи, необхідної для підтримання заданої температури суспензії; впливу добових витрат суспензії на потужність проточного водонагрівача; залежності тривалості нагрівання суспензії мікроводоростей від потужності нагрівальних елементів проточного водонагрівача.

Експериментально встановлено, що при одних і тих самих значеннях опроміненості, частоти обертання джерел опромінення та густині біомаси, швидкість росту при використанні занурених ламп у 1,5-2,0 рази вище, ніж при опроміненні культури зовнішніми джерелами. Причому, чим вища частота обертання джерел, тим більша ця різниця.

Blium, I. B., Heletukha, H. H. (2010). Novitni tekhnolohii bioenerhokonversii. [The latest technologies of bioenergeon conversion]. Kyiv: Ahrar Media Hrup, 326.

Chmil, A.I. (2015). Enerhetychna efektyvnist i ekolohichna bezpeka zamknutykh ekoloho-biotekhnichnykh system v tvarynnytstvi [Energy efficiency and ecological safety of closed ecological and biotechnical systems in animal husbandry].. Kyiv, В«KompryntВ», 163.

Chmil A. I. (2015). Doslidzhennia enerhetychnoi doskonalosti biotekhnichnykh system u tvarynnytstvi [Research of energy perfection of biotechnical systems in animal husbandry]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy, 209 (2), 58-63.