Обгрунтування використання електротехнологічних комплексів для оперативного контролю антропогенного навантаження, створюваного промисловими стічними водами



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/energiya2019.05.074

V. Shtepa, G. Zhelnovach, D. Alekseevsky

Анотація


Анотація. Основними джерелами надходження забруднюючих речовин у водні об’єкти є: побутові, промислові і сільськогосподарські підприємства. Їх вплив виражається в підвищенні концентрацій біогенних елементів, органічних сполук, поверхнево-активних речовин (ПАР), нафтопродуктів, фенолів тощо. Оцінено, що негативний вплив посилюється нестаціонарністю та багатофакторністю природно-техногенних процесів, причому не розроблено математичного апарату, який зумів би адекватно спрогнозувати місце виникнення та характер наслідків потенційних надзвичайних ситуацій, пов’язаних скиданням стічних вод неконтрольованого складу. Проаналізовано схему вибору забруднюючих речовин при створені сучасних підходів щодо оцінювання антропогенного навантаження. Підкреслено, що більш доцільно застосувати для оперативного (у режимі реального часу) аналізу антропогенного навантаження при скиданні промислових стічних вод аналітичну залежність, у якій враховується ефективність функціонування очисних споруд через розрахунок індикатора антропогенного навантаження із інтеграцією оцінки ефективності водоочищення. За базовий електротехнічний критерій, перетворенням якого отримуються відносні показники ефективності видалення забруднювачів, застосували аналітичну залежність дослідження параметрів енергоефективності. Виробнича апробація оперативного аналізу ризику щодо виявленого антропогенного навантаження (скид неочищених стічних вод) електротехнологічного комплексу (віртуальної міри енергоефективності водоочищення) згідно виразу оцінки індикатора відбувалась на підприємствах м’ясопереробки та малої металургії. Встановлено, що досліджувані підприємства створюють значні антропогенне навантаження на поверхневі води (всі контрольні проби перебували у стані «під ризиком»), у той же час корегування обладнання згідно завдання зменшення такого тиску дозволило значно зняти негативний вплив на водні об’єкти; разом із тим, системно досягнути стану «без ризику» вдавалось лиш на металургійному об’єкті, у випадку ж м’ясопереробного виробництва, через дуже значні зміни характеру виробництва, показники антропогенного впливу лиш тричі перебували у зоні «без ризику».

Ключові слова: електротехнологічне водоочищення, енергоефективність, екологічна безпека, антропогенне навантаження, стічні води, поверхневі води


Повний текст:

PDF

Посилання


Mazorenko, D. I., Tsapko, V. H., Honcharov, F. I. (2006). Inzhenerna ekolohiia silskohospodarskoho vyrobnytstva [Engineering ecology of agricultural production]. Kyiv: Znannia, 376.

Yatsyk, A. B., Byshovets, L. V., Tomiltseva, A. Z., Cherniavska, A. B., Zapolskyi, I. D. (2008). Ekolohichni problemy verkhiv'ia Kanivskoho vodoskhovyshcha [Environmental problems in the upper reaches of the Kaniv Reservoir]. Vodne hospodarstvo, 4, 31 - 36.

Yatsyk, A. V., Tomiltseva, A.I ., Dupliak, V. D. (2011). Kontseptsiia vporiadkuvannia vykorystannia ta okhorony vodnykh resursiv u zaplavi r. Dnipro vid hyrla r. Desna do hyrla r. Stuhna [The concept of streamlining the use and protection of water resources in the Dnieper floodplain from the Desna river mouth to the Stugna river mouth]. Kyiv: Universytet «Ukraina», 27.

Vertay, S. P., Shtepa, V. N. (2016). Obosnovaniye struktury i zadaniy sistemy podderzhki prinyatiya resheniy obobshchënnoy otsenki perspektivnosti innovatsionnykh tekhnologiy [Substantiation of the structure and tasks of the decision support system for a generalized assessment of the prospects of innovative technologies]. Naukoviy vіsnik Natsіonal'nogo unіversitetu bіoresursіv і prirodokoristuvannya Ukraїni. Serіya : Tekhnіka ta energetika APK, 240, 86-93.

Available at: http://env-approx.org/images/documents/201/Osiyskiy_Scobley.pdf

Shtepa, V. M., Honcharov, F. I., Cyrovatka, M. A. (161). Obhruntuvannia ta rozrobka kryteriiu enerhoefektyvnosti funktsionuvannia elektrotekhnolohichnykh system vodopidhotovky [Substantiation and development of the criterion of energy efficiency of functioning of electrotechnological systems of water treatment]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnika ta enerhetyka APK, 161, 187-193.

Shtepa, V. M. (2018). Obhruntuvannia robochoi miry efektyvnosti elektrotekhnolohichnoi vodoochystky [Justification of the working measure of the efficiency of electrotechnical water purification]. Enerhetyka i avtomatyka, 4, 99-111.

https://doi.org/10.31548/energiya2018.04.099


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.