Інтенсифікація внутрішнього тепломасопереноса при переробці сировини рослинного походження
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.05.097Анотація
Анотація. Основою створення енергоефективних екологічно чистих технологій є інтенсифікація процесів перенесення теплоти і маси, оскільки процеси сушіння матеріалів найбільш енергоємні і у багатьох випадках обмежують продуктивність всієї технологічної лінії. Причому, як правило, інтенсифікувати процес сушіння в цілому не вдається без прискорення внутрішнього масопереносу.
Мета дослідження – визначення впливу температурного режиму та властивостей розчину на інтенсифікацію капілярного просочування при промисловому приготування лляної трести.
Сировиною для приготування лляної трести, з якої і отримують лляне волокно, є лляна солома. Стебло льону зовні покрите кутикулою – тонкою воскоподібною плівки. Волокнисті пучки в стеблі льону чітко розділені. Тонкі первинні стінки сусідніх елементарних волокон з’єднані між собою міжклітинною речовиною, яка складається переважно з пектину, частина якого розчиняється у воді. В центрі стебла знаходиться порожнина, оточена серцевинною, яка переходить у деревину.
При промисловому отриманні лляної трести стебла льону з метою виділення з них волокна піддають біологічному змочуванню. Рівномірне та інтенсивне зволоження соломи створює необхідні умови для життєдіяльності мікроорганізмів, які розкладають пектин та знищують тканини стебла.
Експериментальні дослідження впливу температури на швидкість зволоження одиничної соломинки засвідчили, що інтенсивність зволоження лляної соломи з підвищенням температури зростає особливо різко при температурах понад 60 0С.
Досліджувався також процес капілярного просочення лляної соломи, яка пройшла гідротермічну обробку. Показано, що застосування розчину ОП-10 для попередньої гідротермічної обробки ще більше підвищує темп просочення зразка. При цьому найбільший вплив гідротермічної обробки спостерігається за концентрації розчину 0,03 г/л.
Ключові слова: лляна треста. внутрішній масоперенос, капілярне просочування, гідротермічна обробка
Посилання
Borovskyi, V. R., Shelymanov, V. A. (1985). Teploobmen tsylyndrycheskykh tel malykh radyusov i ykh system [Heat transfer of cylindrical bodies of small radii and their systems]. Kyiv: Nauk. dumka, 208.
Shelimanov, V. O., Shelimanova, O. V. (2017). Osoblyvosti sushinnia materialiv u produvnomu shari [Features of drying materials in the purge layer]. Kyiv: TsP «Komprint», 118.
Shelimanova, O. V. (2012). Rozrakhunok protsesu sushinnia podribnenoho materialu pry zminnii temperaturi teplonosiia [Calculation of the drying process of crushed material at a variable temperature of the coolant]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy, 174 (1), 67-70.
Markov, V. V., Suslov, N. N., Tryfonov, V. H. (1974). Pervychnaia obrabotka lubianыkh volokoniu [Primary treatment of bast fibers]. Moskow: Lehkaya industryia, 412.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
