Оцінювання енергоефективності будівель закладів вищої освіти на основі визначення базового рівня енергоспоживання
DOI:
https://doi.org/10.31548/energiya2019.06.086Анотація
Анотація. Сучасний економічний стан більшості країн, у тому числі України, а також проблеми нераціонального енерговикористання є актуальними в цілому світі, а їх вирішення є складовою ланкою сталого розвитку суспільства, що поєднує екологічну, економічну та соціальну складові та формує основні вимоги до використання енергоресурсів. В умовах росту цін на паливно-енергетичні ресурси енергоефективність повинна стати ключовим чинником забезпечення конкурентоспроможності у всіх сферах економічної діяльності України, і в першу чергу - бюджетної сфери до якої відносяться заклади вищої освіти (ЗВО).
Заклади вищої освіти вважаються досить великими споживачами енергоресурсів. Питоме споживання енергоресурсів на 1 м2 у ЗВО України в 2-4 рази перевищує рівень споживання в країнах Західної Європи, США та Канаді. Переважають витрати на теплову енергію (до 70 %), на електроенергію (до 40 %), на водопостачання та водовідведення (до 30 %).
Неефективне і нераціональне споживання енергоресурсів у системі вищої школи вимагає розробки комплексних підходів та створення цілісної моделі управління енергоспоживанням закладів вищої освіти, основними складовими якого є енергоменеджмент, енергоаудит, енергосертифікація.
Визначення потенціалу енергозбереження на основі прийнятої загальної системи показників є однією з умов сталого соціально-економічного та матеріально-технічного розвитку закладів вищої освіти, що повинно посилити увагу керівників ЗВО до проблем пов’язаних з підвищенням енергоефективності існуючих будівель та інженерних мереж. Високі показники енергоефективності повинні бути не тільки іміджевою складовою кожного технічного ЗВО, а й свідченням високого наукового рівня розвитку. А відтак проблема енергоефективності повинна бути проблемою не тільки адміністративно-господарського, але і наукового персоналу ЗВО.
Нагальна необхідність створення ефективної системи управління процесами енергоспоживання та енергозбереження галузі освіти, недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних підходів оцінки рівня енергоефективності, з одного боку, та важливість результатів дослідження для забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти та країни, з іншого, свідчить про об’єктивну необхідність проведення подальших наукових досліджень вище зазначеної проблеми.
Ключові слова: енергозбереження, енергоефективність, енергоаудит, енергоменеджмент, енергоспоживання, енергоресурси, заклад вищої освіти, система енергетичного менеджменту
Посилання
Normy ta vkazivky po normuvanniu vytrat palyva ta teplovoi enerhii na opalennia zhytlovykh ta hromadskykh sporud, a takozh na hospodarsko-pobutovi potreby v Ukraini. KTM 204 (2001). [Standards and guidelines for the regulation of fuel and heat consumption for heating residential and public buildings, as well as for household and household needs in Ukraine. KTM 204]. Кyiv, 376.
Mizhhaluzevi normy spozhyvannia elektrychnoi ta teplovoi enerhii dlia ustanov i orhanizatsii biudzhetnoi sfery Ukrainy (2000). [Intersectoral norms of consumption of electric and thermal energy for institutions and organizations of the budgetary sphere of Ukraine ]. Kyiv, 103.
Kaplun, V. V., Shcherbak, V. H. (2016). Bahatofaktornyi kryterialnyi analiz enerhetychnoi efektyvnosti budivel vyshchoho navchalnoho zakladu [Multifactorial Criteria Analysis of Energy Efficiency of Higher Education Buildings. Accounting, analysis and audit]. Bukhhalterskyi oblik, analiz i audit, 349 – 359.
Solovei, O. I., Tkachenko, V. F., Kurbaha, H. V. (2015). Deiaki pytannia shchodo orhanizatsii upravlinnia enerhospozhyvanniam u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy. [Some questions about organization of energy management in higher educational establishments of Ukraine ]. Obladnannia, elektrotekhnichni avtomatyzovani ta kompleksy. Visnyk KNUTD, №5 (90), 91-98.
Zakharchenko, Yu. A., Sokolova, N. P., Masliennikov, S. V. (2013). Avtomatyzatsiia upravlinnia enerhoefektyvnistiu osvitnikh zakladiv biudzhetnoi sfery [Automation of energy efficiency management of budgetary educational institutions]. Visnyk KNUTD, 6, 31-39.
Shovkaliuk, M. M., Voinalovych, N. O. (2015). Zastosuvannia rehresiinykh zalezhnostei dlia prohnozuvannia teplo spozhyvannia navchalnykh zakladiv [Applying regression dependencies to predict the heat of school consumption]. Young Sientist, 5(20), Part1, 57-61.
Bilous, I. Yu., Deshko, V. I. (2014). Matematychni modeli dlia otsinky enerhospozhyvannia [Mathematical models for energy consumption estimation]. Budivelni konstruktsii: Mizhnarodnyi naukovo-tekhnichnyi zbirnyk naukovykh prats, 80, 68-72.
Proekt USAID «Munitsypalna enerhetychna reforma v Ukraini» (2017).[ USAID Municipal Energy Reform Project in Ukraine].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
