Oсновні підходи до визначення поняття метакомунікації в лінгвістиці



I V Grabovska

Анотація


. Аналітичний огляд наукової літератури показав, що явище метакомунікації привернуло увагу дослідників ще до появи цього терміна в лінгвістиці. На основі критичного аналізу наукової літератури ми виділили чотири базових підходи до визначення феномена метакомунікації, розглянули різні дефініції цього терміна і прийняли широке розуміння метакомунікації як комунікації, що супроводжує комунікацію. Було досліджено низку термінів, що починаються з префікса «мета-», і виділено поняття, які становлять категоріальний апарат метакомунікації. Було встановлено, що завдяки своїм властивостям метакомунікація займає важливе місце у соціальній взаємодії. Розглядалося співвідношення метакомунікації з такими поняттями, як метадискурс і метатекст. Інтерактивний характер дискурсу дозволяє інтерпретувати метадискурс і метакомунікацію як явища, які відбуваються в одному соціальному контексті, одній комунікативній ситуації. Розглядаючи текст як статичне утворення, що виникає внаслідок мовленнєвої взаємодії, ми вважаємо за доцільне співвіднести його з метамовою. Перспективами нашого дослідження можуть бути узагальнення практичного матеріалу, вивчення функції регуляції емоційної тональності спілкування за допомогою метакомунікативних висловлень в англомовному мас-медійному дискурсі.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bateson, G. (1972). Steps to an ecology of mind. London, Jason Aronson Inc., 520.

Chkhetiani, T. D. (1987). Lingvisticheskie aspekty faticheskoy metakommunikatsii (na materiale angliyskogo yazyka) [Linguistic aspects of phatic metacommunication (a study of the English language)]. Candidate’s thesis. Kiev, 203 [in Russian].

Goffman, E. (2009). Relations in public: microstudies of the public order. New Jersey, Transaction publishers, 396.

Grabovska, I. V. (2014). Metakomunikatyvni pytannia v suchasnomu anglomovnomu dialogichnomu dyskursi: semantyka i pragmatyka [Metacommunicative questions in modern English dialogic discourse: semantics and pragmatics]. Candidate’s thesis. Kyiv, KNLU, 223 [in Ukrainian].

Jacobson, R. (1960). Linguistics and poetics. Style in Language. Cambridge, MIT Press, 24.

Lutzky, U. (2012). Discourse markers in early modern English. Amsterdam, Benjamins, 293.

Pocheptsov, G. G. (1981). Faticheskaya kommunikatsiya [Phatic communication]. Semantika i pragmatika sintaksicheskikh edinstv [Semantics and pragmatics of syntactic units]. Kalinin, Kalininsk. gos. un-t publ., 1981, 444–448.

Ruesch, J., Bateson, G. (1951). Communication: the social matrix of psychiatry. New York, W. W. Norton, 314.

Wardsworth, M. (2012). The small talk handbook: easy instructions on how to make small talk in any situation. New York, Adams Media, 160.

Watzlawick, P., Beaven, J. H., Jackson, D. D. (1967). Pragmatics of human communication: a study of interactional patterns, pathologies and paradoxes. New York, W. W. Norton, 296.

Wierzbicka, A. (1987). Boys will be boys: “radical semantics” vs. “radical pragmatics”. Language. V. 3, n. 1, 95–114.

Wood, J. T. (2011). Communication in our lives. Wadsworth, Cengage Learning, 560.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.