Етикетне вибачення у сучасній німецькій мові



O M Shumiatska

Анотація


Вибачення як важлива складова вербальних форм увічливості є запорукою усунення конфлікту, адже стримує агресію та спрямоване на відновлення гармонійних стосунків. Висловлення вибачення функціонують насамперед у ситуації конфлікту, проте є формою кооперативного спілкування. Вибачення розглядають, з одного боку, як визнання певного дисбалансу в стосунках між мовцем та адресатом і, з іншого – як спробу відновлення гармонії у стосунках. Мета пропонованої статті полягає у дослідженні зв’язку вибачення з поняттям увічливості та реалізацією принципу ввічливості, а також у визначенні місця вибачення в рамках мовленнєвого етикету. У пропонованій розвідці розглянуто вибачення з позицій теорії ввічливості та мовленнєвого етикету; здійснено прагматичний аналіз етикетного вибачення у сучасній німецькомовній культурі; запропоновано типологію причин досліджуваного мовленнєвого жанру. До етикетних вибачень зараховуємо вибачення за відмову / заперечення, за зміну теми розмови, за менш або більш інформативну розмову, за нечітке висловлення, за неправильне / неправдиве висловлення, за вторгнення в особисту сферу співрозмовника, за інші порушення правил спілкування та вибачення як припинення або завершення розмови.


Повний текст:

PDF

Посилання


Grice, H. P. (1985). Logika i rechevoye obshcheniye [Logic and conversation]. Moscow: Progress, Issue 16, 217–237.

Maslova, V. A. (2007). Homo Lingualis w kulture [Homo Lingualis in the culture]. Moscow: Gnosis, 320.

Rathmayr, R. (2003). Pragmatika izvineniia: sravnitelnoe issledovaniie na materiale russkogo yazyka i russkoi kultury [The pragmatics of apology: a comparative study on the material of the Russian language and Russian culture] Moscow, 272.

Yashenkova, O. V. (2010). Osnovy teorii movnoi komunikatsii [Basic theory of verbal communication]. Kyiv, Akademia, 312.

Blum-Kulka, S. (1989). The CCSARP Codig Manual: The Role of Conventionality in Indirectness / S. Blum-Kulka // Cross-Cultural Pragmatics: Requests and Apologies. Norwood, New Jersey : Ablex, 273–294.

Böll, H. (1992). Ansichten eines Clowns [The clown]. Köln: Kiepenheuer & Witsch, 247.

Brown, P. (1987). Politeness: Some universals in language use. London; New York etc.: CUP, 358 р.

Egger, J., Wortmann, S. (1991). Kleine, Haie [Little sharks]. – access modes: http://www.wegert-buecher.de/Drehbuch/ D_Haie.pdf.

Konsalik, H. G. (1995). Das einsame Herz [The lonely heart]. München: Wilhelm Heyne Verlag, 149.

Konsalik, H. G. (1981). Sommerliebe [The summer love]. München: GKV, 270.

Leech, G. (1983). Principles of Pragmatics. London; New York: Longman, 250.

Nossack, H. E. (1968). Der Fall d’Arthez [The d’Arthez case]. Berlin: Suhrkamp, 324.

Rathmayr, R. (1996). Pragmatik der Entschuldigungen. Vergleichende Untersuchungen am Beispiel der russischen Sprache und Kultur [The Pragmatics of

Apology: a comparative study on the material of the Russian language and Russian culture]. Köln; Weimar; Wien: Böhlau Verlag, 243.

Rechtschreibwörterbuch DUDEN [Dictionary of the German language]. – access modes: http://www.duden.de/rechtschreibung/Weib.

Remarque, E. M. (1966). Die Nacht von Lissabon [The night in Lisbon]. Deutscher Bücherbund, 299.

Remarque, E. M. (2000). Drei Kameraden [Three comrades]. Köln: Kiepenheuer & Witsch, 398.

Timm, U. (1999). Johannisnacht [Midsummer Night]. München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 247.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.