Ранньобарокові мотиви синтезу почуттєвого та раціонального в трагедіях Д. Форда, Ф. Бомонта і Л. Флетчера



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2019.01.051

I V Letunovska

Анотація


У статті розглядається поетика та жанрово-стильові особливості ранньобарокових трагедій. Аналізуються світоглядні основи екзальтації як важливого елементу поетики барокових трагедій. Досліджується таке художньо-естетичне явище як художній синтез почуттєвого і раціонального. Персонажі аналізованих трагедій, описуючі свої почуття часто вдаються до сакральних термінів, що притаманне саме літературі бароко. В статті  порівнюється трактовка почуття любові в творах  бароко, маньєризму, ренесансу та середньовіччя. У середньовічному світорозумінні такий містичний прорив у надприродне мислився можливим тільки як релігійний акт. У середні віки  закоханий не змішував релігійні й еротичні мотиви. Подібне змішання сприймалося як богохульство. В ренесансній ліриці  художник прагнув до того, щоб відобразити і зафіксувати неоплатонічну доктрину любові. Між еротичними і духовним сферами була проведена твердо фіксована межа, небесна красота і любов не потребують аналогії, порівняння припускаються для земної, почуттєвої любові. У епоху бароко подібний поділ зникає. Прикладом барочної медитації, у якій зливається містичне й еротичне, може бути католицька медитація. Метою статті є аналіз  розуміння почуттєвої пристрасті, любові, її естетичне осмислення в ранньобарокових трагедіях Дж.Форда, Ф.Бомонта і Д.Флетчера.


Повний текст:

PDF

Посилання


Ford, J. (1869). Love's SacrificeLondon: J.Toovey, 23- 124.

Ford, J. (1968). Broken Heart London: Penguine, 156.

https://doi.org/10.3758/BF03328168

Hobbs T. (1964). Izbrannye trudy [Selected Works] .Мoscow: Nauka, 523.

Rupert, M. J. (1974). London: Lane, 367.

Ford, J. (1869). It's Pity She's a Whore. London: J.Toovey, 202-293.

Holmes E. (1966). Aspects of Elizabethan Imagery. Liverpool:B.Litt.

(Oxon), New York: Russel and Russel, 246.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.