Логіко-прагматичний алгоритм виведення евфемістичних імплікатур в англійській та українській мовах
DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2019.02.039
Анотація
Анотація. У статті на основі логіко-прагматичного підходу розглядається алгоритм розкодування евфемістичної імплікатури в англійській та українській мовах в контрастивному аспекті, де в якості tertium comparationis була обрана логіко-прагматична модель. Було представлено комплексну методику виведення імплікатур в англійській та українській мовах у логіко-прагматичному та контрастивному аспектах. Загальнонаукові методи (опис, індукція, дедукція, інтроспекція) були використані для відбору й аналізу мовного матеріалу та викладу положень дослідження. Метод лінгвістичної дефініції використано для визначення поняття евфемістичної імплікатури. Формально-логічні методи слугували вагомими інструментами розкодування імплікатур. Було запропоновано авторський логіко-прагматичний алгоритм виведення імплікатур, що складається з шести етапів: 1) визначення антецедента та консеквента висловлювання; 2) формалізація запису висловлювання за допомогою операції логічної імплікації; 3) визначення конкретної пресупозиції висловлювання; 4) запис логіко-прагматичної моделі імплікатури; 5) перевірка достовірності імплікатури за допомогою таблиці істинності для імплікації із врахуванням пресупозиції; 6) виведення імплікатури як остаточного імплікативного висновку.
У науковій розвідці при зіставленні логіко-прагматичних моделей евфемістичних імплікатур в англійській та українській мовах було виявлено, що логіко-прагматичні моделі мають ізоморфне формальне вираження в порівнюваних мовах.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Allen, K., & Burridge, K. (1991). Euphemism and dysphemism: Language used as shield and weapon. Oxford, UK: Oxford University Press, 263.
Artemenko Yu. O. (2015) Diieslivni indykatory implikatur v anhlomovnomu dyskursi: strukturno-semantychnyi ta linhvoprahmatychnyi aspekty [Verbal indicators of implicatures in English discourse: structural, semantic and pragmatic aspects]. PhD thesis. Kremenchuk, 259 с. [in Ukrainian].
Brown, Frank Markham (1990), Boolean Reasoning : The Logic of Boolean Equations, Kluwer Academic Publishers, Norwell, MA, 276.
https://doi.org/10.1007/978-1-4757-2078-5_6
Franke M. (2009) Signal to act : game theory in pragmatics. PhD thesis. Amsterdam: Institute for Logic, Language and Computation, 304.
Grice H. P. (1991). Futher Notes on Logic and Conversation. Studies in the Way of Words, 41-57.
Grice H. P. (1991). Logic and Conversation. Studies in the Way of Words, 22-40.
Kravchenko N.K. (2017). Indirect speech acts' via conversational implicatures and pragmatic presuppositions. Cognition, commu-nication, discourse, Vol. 14, 54-66.
Kravchenko, N.K. (2017a). Illocution of direct speech acts via conventional implicature and semantic presupposition. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, Vol. II(1), 128-168.
https://doi.org/10.1515/lart-2017-0004
Morkovkyn V. (1997). Russkie agnonimy (slova, kotorye my ne znaem) [Russian agnonims (words we did not know)]. Moscow, AO "Astra sem", 414.
Potts, Ch. (2005). The Logic of Conversational Implicatures. Oxford University Press, Oxford, 249.
Roberts C. (2012). Only, Presupposition and Implicature. Pragmatics II: Critical Concepts in Linguistics. Vol. II. London, New York : Routledge, 169-221.
Sydorova M. O. (2015) Linhvoprahmatychni vlastyvosti vyslovlen z implikaturamy u reaktyvnykh khodakh nimetskomovnoho dialohichnoho dyskursu: [Linguistic and pragmatic properties of utterances with implicatures in responsive moves of German dialogical discourse]. PhD thesis. Kharkiv, V.N. Karazin Kharkiv National University, 259 [in Ukrainian].
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.