Особливості структури електронного словника



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.01.098

O Yu Balalaieva

Анотація


Анотація. Дослідження сфокусовано на структурному аспекті проєктування електронних словників. Відповідно до мети статті проаналізовано сучасні підходи до проєктування структури електронного словника у контексті досліджень традиційної та комп’ютерної лексикографії. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що серед дослідників немає єдиної точки щодо визначення рівнів структури  електронних словників, оскільки організація масиву інформації у таких словниках має складну будову. Одні науковці вважають, що структурні компоненти електронного словника в лінійній послідовності наслідують структуру традиційного паперового словника, в якому розрізняють від двох до чотирьох рівнів ієрархії (макро-, мега-, медіо- та мікроструктуру), інші вважають електронний словник принципово новим об’єктом, до структури якого не варто застосовувати понятійний апарат класичної лексикографії. Проте більшість дослідників спираються на традиційні поняття макро- і мікроструктури з урахуванням специфіки нелійнійної організації тексту, зонування інформації. Розроблення макроструктури передбачає проєктування загальної будови електронного словника як складної системи у сукупності внутрішніх і зовнішніх зв’язків, організації її компонентів, розроблення мікроструктури передбачає проєктування будови, параметрів та формату словникової статті.


Повний текст:

PDF

Посилання


Balalaieva, O. Yu. (2014). Analiz sutnosti poniattia «elektronnyi navchalnyi slovnyk». Problemy suchasnoho pidruchnyka. No 14, 26-33.

Dubichynskyi, V. V. (2011). Leksykohrafia [Lexicography]. Kharkiv: KhPI.

Zagajnov, S. (2020). Proekt universalnogo elektronnogo slovarja [Project of a universal electronic dictionary]. Retrieved from: http://vital.lib.tsu.ru/ vital/access/manager/Repository.

Kapranov, Ya. V. Pryntsypy uzahalnennia slovnykovykh vidomostei yak modeliuvannia planu zmistu movy [Principles of generalization of dictionary information as a modeling of a language content plan]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia: Filolohiia. 2013. Vol. 16, no 1, 46-54.

Karpilovska, Ye. A (2006). Vstup do kompiuternoi linhvistky. Donetsk:UV, 188.

Kudashev, I. S. (2007). Proektirovanie perevodcheskih slovarej specialnoj leksiki [Designing translation dictionaries for special vocabulary.]. Helsinki: Helsinki University Print, 443.

Linhvistychno-informatsiini studii : Pratsi Ukrainskoho movno-informatsiinoho fondu NAN Ukrainy (2018). Vol. 3: Tlumachna leksykohrafiia. Kn. 1: Slovnyk ukrainskoi movy u dvadtsiaty tomakh / V. A. Shyrokov (ed.). Kyiv: Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond NAN Ukrainy. 276 p.

Nikolaienko, S., Shynkaruk, V., Kovalchuk, V., Kocharian, A. (2017). Vykorystannia BIG DATA v osvitnomu protsesi suchasnoho universytetu [The use of big data in the educational process of a modern university]. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 60, no.4, 239-253.

https://doi.org/10.33407/itlt.v60i4.1681

Sivakova, N. A. (2004). Leksikografi-cheskoe opisanie anglijskih i russkih fitonimov v jelektronnom glossarii, PhD thesis: 10.02.21. Tumen, 25.

Balalaieva, O. (2016). Structural and organizational procedural characteristics of electronic educational resources design. Information Technologies and Learning Tools, 54(4), 108-118.

https://doi.org/10.33407/itlt.v54i4.1441


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.