Порівняльний аналіз мов в галузі міжнародних відносин



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.03.107

S B Khrystiuk, O O Shchuka

Анотація


Анотація. Дослідження спрямоване на детальне вивчення та порівняльний аналіз міжнародних мов у галузі міжнародних відносин та дипломатії у хронологічній послідовності. Доведено, що в аналізі мов є багато змінних, які необхідно глибоко врахувати; найголовнішими є однорідність чи неоднорідність структури населення, культурна спадщина держави та культура мови, що вивчається, різні техніки та стратегії навчання. Дослідження підкреслює той факт, що міжнародні відносини виникли в X – IX століттях до нашої ери і розвивалися досить довго і динамічно; причиною їх швидкого розвитку була потреба у продовольстві та торгівлі рабами. Згодом дипломатія стала інструментом мирного вирішення конфліктів. Міжнародні відносини розпочались у Греції та Римі, а першою мовою для ведення переговорів була латинська, однак, слід визнати, що сама мова часто була причиною непорозумінь та конфліктів. У якийсь момент вона була замінена на французьку через наполеонівські територіальні захоплення, а згодом на англійську після Паризької мирної конференції, на якій англійська та французька були зрівняні в правах. На засіданні ООН було затверджено кілька міжнародних мов – англійську, французьку, іспанську, російську та китайську, але вони вважаються лише міжнародними.

Безперечно, дипломатична мова – це велике мистецтво говорити, писати та вирішувати спірні проблеми. Порівнюючи кількість людей та мовне значення, можна зробити висновок, що носії мови не роблять мову міжнародною. Легкість вивчення та схожість з іншими мовами – це відмінні риси, необхідні для того, щоб набути статусу міжнародної мови. Варто зазначити, що простота вивчення мови, а також менталітет мовців не впливають безпосередньо на соціальну значимість мови. Варто відзначити, що глобальна карта мовного впливу має ієрархічну структуру: центральна вісь комунікацій – англійська, оточена центрами другого порядку: німецькою, французькою, іспанською, російською та португальською.

Вважається, що найдавнішим письмовим договором був договір, укладений у 1296 р. до н.е. між фараоном Рамзесом II та королем Хатгушилом III. Дане дослідження визначило комунікацію та міжнародні відносини як спільні знаменники та дійшло висновку, що дипломатична мова характеризується не тільки фактом точності опису, поглибленим аналізом державної політики та дій, але також точними та короткими формулюваннями.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Habunia, Z., Ulimbasheva, Ye. (2005). Mizkulturna komunikatsiia yak fakt movy [Cross-cultural communication as a language fact]. Lviv, 176. [In Ukrainian].

Zakyrianov, К. (2015). Sopostavitelnoie issledovaniie raznostrukturnykh yazykov : linhvometodicheskiy aspect. [Comparative study of languages of different structures: linguistic and methodological aspect]. Rossiyskiy humanitarnyi zhurnal. [Russian Humanitarian Journal]. Vol. 4 (3). 224-233. [In Russian].

https://doi.org/10.15643/libartrus-2015.3.6

Kashchyshyn, N. (2017). Osoblyvosti dyplomatychnoi movy : istoriia i sohodennia. [Specifics of diplomatic language: history and the present]. URL: https://everest-center.com/osoblivosti-diplomatichnoyi-movi-istoriya-i-sogodennya/

Kuzmin, E. (1996). Protokol i etiket diplomaticheskoho i delovoho obshcheniia. [Protocol and etiquette of diplomatic and business communication]. Moscow: College of Law, Moscow State University, 381. [In Russian].

Sahaidak, О. (2006). Dyplomatychnyi protokol ta etyket. [Diplomatic protocol and etiquette]. Kyiv: Znannia [Knowledge], 380. [In Ukrainian].

Sardachuk, P., Кulyk, О. (2001). Dyplomatychne predstavnytstvo : orhanizatsiia i formy roboty. [Diplomatic representation: organization and forms of work]. Kyiv: Ukraina [Ukraine], 176. [In Ukrainian].

Safonov, М. (2007). Kitayskii yazyk i kitayskaia pismennost : kurs lektsyi. [Chinese language and Chinese script]. Moscow: AST, East-West, 640. [In Russian].

Burhanudeen, H. (2006). Diplomatic language: an insight from speeches used in international diplomacy. Journal of Southeast Asia Social Sciences and Humanities "Akademika". Vol. 67. No 1. P. 37-51. [In English].

Crystal, D. (2003). Front matter. In English as a Global Language. N. Y.: Cambridge University Press, 224. [In English].

Felix K, Ameka. (1987). A comparative analysis of linguistic routines in two languages: English and ewe. Journal of Pragmatics. No. 11 (3). P. 299-326. [In English].

https://doi.org/10.1016/0378-2166(87)90135-4

Stanko Nick. (2001). Use of language in diplomacy. URL: https://www.diplomacy. edu/sites/default/files/Language_Diplomacy_Chapter2.PDF


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.