Аналіз моделі даних для новинних медіа



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.04.015

O Yu Balalaieva

Анотація


Анотація. У статті висвітлено комунікативний аспект використання метаданих у новинних медіа. Актуальність дослідження зумовлена об’єктивною потребою в теоретичному обґрунтуванні та побудові нових моделей комунікації, що виникла із появою нових каналів комунікації, дигіталізацією та конвергенцією медіа. У сучасній науковій літературі дедалі порушується питання про «модель комунікації метаданих» у зв’язку із розвитком журналістики метаданих. Метою цієї статті є проаналізувати компоненти моделі використання метаданих у новинних медіа за стандартом Міжнародної ради з питань преси та телекомунікацій. Встановлено, що модель даних стандарту rNews є нелінійною, адже комунікація в нових медіа позиціонується як двобічний процес взаємодії її суб’єктів. Модель фіксує елементи зворотного зв’язку: одним із компонентів є Клас коментарів користувача з відповідними атрибутами, що, з одного боку, допомагає зробити комунікацію більш ефективною, адже таким чином забезпечується, підтримується та стимулюється активна роль аудиторії, з іншого боку – уможливлює створення оригінального метатексту. У комунікативному аспекті, в основі моделі – двобічна асиметрична модель, яка містить зворотний зв’язок, але при цьому зберігається провідна роль комунікатора. Асиметрія виявляється у кількісній (диспропорція між кількістю «професійних» та «наївних» комунікаторів), власне комунікативній (диспропорція «прав голосу» комунікаторів та реципієнтів, що перешкоджає побудові повноцінного діалогу) та інтенціональній (нерівноцінність інтенцій комунікаторів та реципієнтів) формах. Модель відбиває загальні тенденції розвитку сучасної масової комунікації: цільову установка на формування думки, а не знання, зняття барєрів залучення аудиторії до комунікації, зсув інформації від предметно-логічної, об’єктивної, фактуальної, не пов’язаної із ситуацією та учасниками спілкування, до прагматичної, суб’єктивної, синергетичний вплив інтерактивного полікодового контенту.


Повний текст:

PDF

Посилання


Akimova, N. (2017). Psykholinhvistychnyi kod saitiv novyn: kolektyvne avtorstvo [News sites psycholinguistics code: collective authorship]. Psiholіngvіstika - Psycholinguistics, 22 (1), 15-25.

Balalaieva, O. Yu. (2017). Analiz novynnykh kodiv za standartamy Mizhnarodnoi rady z pytan presy ta telekomunikatsii [Analysis of new codes under the standards of the International Press Telecommunications Council]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. - Scientific Herald of NULES. 272, 103-110.

Leontiev, A. A. (2008). Prikladnaja psiholingvistika rechevogo obshhenija i massovoj kommunikacii. Moskva: Smysl.

Bidzili, Yu. M. (Eds.). (2007). Slovnyk zhurnalista: terminy, mas-media, postati [Journalist's dictionary: terms, mass media, figures]. Uzhhorod: Zakarpattia.

Stepanov, V. N. (2006). Etika massovoj kommunikacii [Ethics of mass communication]. RELGA, 14 (194). URL: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/ tguwww.woa/wa/Main?textid=2474&level1=main &level2=articles

Sushchuk, M. (2011). Yak media vzaiemodiiut z audytoriieiu v internet [How the media interact with the audience on the Internet]. URL: http://watcher.com.ua/2011/05/13/yak-media-vzayemodiyut-z-audytoriyeyu-v-interneti/.

Shilina, M. G. (2011). Internet-kommunikaciya i teoreticheskie aspekty issledovanij mass-media [Internet Communication Studies and Theoretical Aspects of Media]. Mediascope, 4. URL: http://www.mediascope.ru/node/972.

Balalaieva, O. Yu. (2017). Media topics in descriptors of International Press Telecommunications Council. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Zhurnalistyka, 42, 151-158.

IPTC Official Website. URL: http://www.iptc.org.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.