Нелінійне мислення як атрибут філософського знання

Автор(и)

  • Тетяна Василівна Кичкирук Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Досліджується проблема філософської інтерпретації поняття нелінійного мислення; нелінійне мислення в контексті розвитку філософської думки. Обгрунтовано основні положення нелінійного мислення, такі як: емерджентність, біфуркаційність, складність системи, динамічність, взаємопов’язаність причини та наслідку. Представлено зв'язок між ідеями та вченнями філософів класичної та некласичної доби історії.

Біографія автора

Тетяна Василівна Кичкирук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

доцент кафедри філософії

Посилання

Bergson, H. (1998). Creative Evolution. Mineola, USA: Dover Publications, 432.

Capek, M. (2011). The Philosophical Impact of Contemporarv Physics. Whitefish, USA: Literary Licensing, 436.

Gorbatiuk, T. V. (2012). Suchasne paradyhmalʹne zrushennya v fundamentalʹniy nautsi: svitohlyadne znachennya [The modern paradigm shift in basic science: conceptual meaning]. Anthropological measurements of philosophical research. 1, 8-12.

Danylova, T.V. (2015). The Way to the Self: The Novel “Steppenwolf” Through the Lens of Jungian Process of Individuation. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 7, 28-35.

Diderot, D. (1976). d'AIembert's Dream. London, Great Britain: Penguin Classics, 240.

Matvienko, I. (2014). Sotsialno-filosofska kontseptsiia Erikha Fromma [Sociophilosophical concept of E. Fromm]. Philosophy and political science in the context of

modern culture, 8, 77-80.

Whitehead, A. N. (1960). Process and Reality: An Essay in Cosmology. New York, USA: Harper & Row, 554.

Asmus, V. F. (2005). Antychna filosofiya. Ancient philosophy. Moscow, Russia: High school, 408.

Bozarov, D.M. Conceptual foundations of non-linear thinking Available at: http://credonew.ru/content/view/977/65/

Vernadskiy, V.I. (1940). Biogeokhimicheskiye ocherki [Biogeochemical Essays]. Moscow, USSR: USSR Academy of Sciences, 250.

Vernadskiy, V.I. (1977). Razmyshleniya naturalista. Nauchnaya mysl' kak planetnoye yavleniye [Reflections of the naturalist. Scientific thought as a planetary phenomenon.]. Moscow, USSR: Science, 192.

Gegel G.V.F. (1974). Entsiklopediya filosofskikh nauk. Nauka logiki [Encyclopedia of Philosophy. Science of logic]. Moscow, USSR: Mysl, 452.

Dobronravova, I.S. (1990). Sinergetika: stanovleniye nelineynogo myshleniya [Synergetics: the formation of non-linear thinking]. Кiyv, Ukraine: Libid, 152.

Kuznetsov, B.G. (1972). Razum i bytiye: Etyudy o klassicheskom ratsionalizme i neklassicheskoy nauke [Mind and Being: Etudes about classical rationalism and nonclassical science]. Moscow, USSR: Science, 288.

Laslo, E. (1995). Vek bifurkatsii. Postizheniye izmenyayushchegosya mira [The Age of Bifurcation. Understanding the Changing World]. Put, 1: 3-129

Prigozhin, I. (1986). Poryadok iz khaosa: Novyy dialog cheloveka s prirodoy [Order out of chaos: Man's new dialogue with nature]. Moscow, USSR: Progress, 432.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-16

Номер

№ 295 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).