ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ ТАВОЛГИ ЯПОНСЬКОЇ `SHIROBANA` ТА СНІЖНОЯГІДНИКА КОРАЛОВОГО `HANCOCK`
Анотація
Охарактеризовано ефективність застосування ростових речовин для стимулювання коренеутворення на літніх живцях Spiraea japonica И?Shirobana’ таSymphoricarpos chenaultii И?Hancock’.
Вегетативне розмноження, укорінення, напівздерев’янілі (зелені) живці, стимулятори росту, ростові речовини.
Посилання
?ванова З. Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками: монография / З. Я. ?ванова – К.: Наук. думка, 1982. – 285с.
Мак Миллан Броуз Ф. Размножение растений / Ф. Мак Миллан Броуз; пер. с англ. – М.: Мир, 1992. – 190 с.
Маурер В. М. Декоративне розсадництво: навч. посіб. / В. М. Маурер.–Вінниця: Нова Книга, 2007. – 264 с.
Рева Л. М. Вегетативне розмноження деревних та кущових рослин у природних умовах / Л. М. Рева – К.: Наук. думка, 1965. – 211с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
