Еквівалентність оцінок естетичних якостей паркового середовища за різних способів дослідження
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.02.081Анотація
Дослідження естетичних якостей ландшафту може передбачати як експертну оцінку, так і громадські судження. Упродовж останнього десятиліття спостерігається підвищення уваги з боку науковців до залучення громадськості для оцінювання естетики ландшафтних об’єктів. Поряд із тим, питання способів дослідження естетичних якостей паркового середовища із залученням респондентів і виявлення тих, які сприятимуть отриманню достовірних результатів відповідно до поставлених завдань, є дискусійним у науковій літературі.
Метою дослідження є визначення еквівалентності оцінок естетичних якостей паркового середовища, отриманих із застосуванням різних способів дослідження. Як дослідні об’єкти вибрано Маріїнський парк і парк «Слава», розміщені в центральній історичній частині м. Києва. Для проведення дослідження було залучено 42 особи. Оцінювання проводили із застосуванням фотографій, що ілюструють паркові пейзажі, та безпосередньо в парковому середовищі, яке здійснювали чотири рази на рік – навесні, влітку, восени та зимою. Для аналізу даних використано кореляційний аналіз Пірсона.
Встановлено, що оцінка естетичних якостей пейзажів Маріїнського парку відрізняється як у межах сезонів, так і щодо способу проведення дослідження, а найсуттєвішу (21,1 %) різницю між оцінкою, наданою за фото, та оцінкою безпосередньо в середовищі виявлено восени. У парку «Слава» ситуація є іншою: різниця в середніх балах, як у межах сезонів, так і відповідно до способу проведення досліджень, не перевищує 7,5 %. Однаковим для обох дослідних об’єктів є незначне (2,4–4,0 %) підвищення оцінки весняних пейзажів за умов оцінювання безпосередньо в парку порівняно з фотографіями.
Результати кореляційного аналізу бальної оцінки естетики пейзажів, отриманої в різні сезони, показали різницю у силі кореляції відповідно до способу проведення досліджень: у межах Маріїнського парку кореляційні зв’язки майже в усіх випадках тісніші за умов застосування фото, натомість у парку «Слава» – у середовищі.
Ключові слова: сприйняття паркових пейзажів, методологія оцінювання ландшафту, сезонна динаміка, кореляційний аналіз.
Посилання
Bennett, N. J. (2016). Using perceptions as evidence to improve conservation and environmental management. Conservation Biology, 30 (3), 582-592. https://doi.org/10.1111/cobi.12681
Danford, S., &Willems, E. P. (1975). Subjective responses to architectural displays: a question of validity. Environ. Behavior 7 (4), 486-516. https://doi.org/10.1177/001391657500700405
Dramstad, W. E., Tveit, M. S., Fjellstad, W. J., & Fry, G. L. A. (2006). Relationships between visual landscape preferences and map-based indicators of landscape structure. Landscape and Urban Planning, 78 (4), 465-474. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2005.12.006
Farahani, L. M., & Maller C. (2018). Perception and Preferences of Urban Greenspaces: A Literature Review and Framework for Policy and Practice. Landscape Online, 61, 1-22. https://doi.org/10.3097/LO.201861
Gungor, S., & Polat, A. T. (2018). Relationship between visual quality and landscape characteristics in urban parks. Journal of Environmental Protection and Ecology 19 (2), 939-948.
Hofmann, M., Westermann, J. R., Kowarik, I., & van der Meer, E. (2012). Perceptions of parks and urban derelict land by landscape planners and residents. Urban Forestry & Urban Greening, 11 (3), 303-312. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2012.04.001
Jay, M., & Schraml, U. (2009). Understanding the role of urban forests for migrants - uses, perception and integrative potential. Urban Forestry & Urban Greening, 8 (4), 283-294. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2009.07.003
Oleksiichenko, N., & Gatalska, N. (2018). Features of the influence of the environment on the estimation of aesthetic qualities of park landscapes: theoretical and applied aspects. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 72-84 (in Ukrainian).
Oleksiichenko, N., Gatalska, N., & Mavko, M. (2018). Theoretical and methodological principles of memorial parks three-dimensional composition and ideological lines expressing means complex assessment. Landscape Architecture and Art, 12 (12), 22-32 (in Ukrainian). https://doi.org/10.22616/j.landarchart.2018.12.02
Osychenko, G. O. (2014). Classification of the aesthetic qualities of the urban environment. New University, 3-4, 28-34 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15350/2221-9552.2014.3-4.00025
Palmer, J. F., & Hoffman, R. E. (2001). Rating reliability and representation validity in scenic landscape assessments. Landscape and Urban Planning, 54 (1-4), 149-161. https://doi.org/10.1016/S0169-2046(01)00133-5
Polat, A. T., & Akay, A. (2015). Relationships between the visual preferences of urban recreation area users and various landscape design elements. Urban Forestry & Urban Greening, 14 (3), 573-582. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2015.05.009
Sang, N., Miller, D., & Ode, A. (2008). Landscape metrics and visual topology in the analysis of landscape preference. Environment and Planning B-Planning & Design, 35 (3), 504-520. https://doi.org/10.1068/b33049
Shelby, B., & Harris, R. (1985). Comparing methods for determining visitor evaluations of ecological impacts - site visits, photographs, and written descriptions. Journal of Leisure Research, 17 (1), 57-67. https://doi.org/10.1080/00222216.1985.11969614
Shuttleworth, S. (1980). The use of photographs as an environment presentation medium in landscape studies. Journal of Environmental Management, 11 (1), 61-76. https://doi.org/10.1080/00138388008598030
Stamps, A. E. (1990). Use of photographs to simulate environments - a meta-analysis. Perceptual and Motor Skills, 71 (3), 907-913. https://doi.org/10.2466/pms.1990.71.3.907
Stamps, A. E., III. (2010). Use of static and dynamic media to simulate environments a meta-analysis. Perceptual and Motor Skills, 111 (2), 355-364. https://doi.org/10.2466/22.24.27.PMS.111.5.355-364
Thorpert, P., & Nielsen, A. B. (2014). Experience of vegetation-borne colours. Journal of Landscape Architecture, 9 (1), 60-69. https://doi.org/10.1080/18626033.2014.898834
Trent, R. B., Neumann, E., & Kvashny, A. (1987). Presentation mode and question format artifacts in visual assessment research. Landscape and Urban Planning, 14 (3), 225-235. https://doi.org/10.1016/0169-2046(87)90032-6
Zube, E. H., Pitt, D. G., & Anderson, T. W. (1974). Perception and Measurement of Scenic Resources in the Southern Connecticut River Valley. (Pub. No. R-74-1) Institute for Man and His Environment, University of Massachusetts, Amherst, MA, 191. https://doi.org/10.1080/01426397408705748
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
