Особливості оцінювання та формування цільового колориту парку імені Тараса Шевченка у м. Києві
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.02.091Анотація
Колористика в ландшафтній архітектурі є перспективним, проте недостатньо дослідженим напрямом, який дасть змогу як поліпшити естетику, так і сформувати середовище відповідно до функціональних та тематичних особливостей садово-паркового об’єкта. Метою дослідження є аналіз наявної наукової інформації щодо колірного вирішення об’єктів ландшафтної архітектури залежно від їхнього функціонального та тематичного навантаження, оцінювання колористичних особливостей паркового середовища та розробка рекомендацій із формування його цільового колориту. Дослідним об’єктом обрано парк імені Тараса Шевченка у м. Києві. Оцінювання колориту ландшафту проводили за методикою Oleksiichenko et al. (2018), що передбачала фотофіксацію основних видових точок парку впродовж чотирьох пір року, обробку фото за допомогою графічного редактора та визначення основних кольорів і їх відсоткового співвідношення. Під час визначення функціональних особливостей парку керувалися класифікаціями за Rodichkin (1990), Kucheriavyi (2005), Teodornskiy et al. (2011) та ін.
У процесі дослідження проаналізовано залежність колористичного вирішення об’єкта ландшафтної архітектури відповідно до його функціонального призначення. Визначено та порівняно кольорові гами, в яких сформований колорит парку ім. Т. Шевченка в різні періоди року. Загалом у парковому колориті переважає зелена гама кольорів (25,3–41,3 %), за винятком зимового колориту (1,4 %), через обмеженість асортименту вічнозелених рослин, та сіра колірна гама, яку формують замощені території (27,7–44,6 %). Щодо впливу наявного паркового колориту на психоемоційний стан відвідувачів можна зробити висновок, що він сприятливий як для навчальної роботи, так і для відпочинку, попри те, що в зимовий період часу тут переважають ахроматичні кольори, їх дещо гнітючий ефект урівноважується колірними акцентами (9,9 %). Підібрано колірні гами для формування цільового колориту парку, який сприятиме відтворенню функцій різних паркових зон (меморіальної, дитячої, прогулянкової та ін.), та носії кольору, за рахунок яких можна внести зміни до колориту на етапі реконструкції об’єкта.
Ключові слова: колорит ландшафту, функціональний (цільовий) колорит, насадження, парк, пори року.Посилання
Bakker, I. C. (2014). Uncovering the secrets of a productive work environment: A journey through the impact of plants and colour. PhD dissertation, Technische Universiteit Delft, Netherlands.
Blokhin, V. V. (1977). Composition in industrial architecture. Moscow: Vysshaya shkola (in Russian).
Bos, T. (2008). Living Colour: Harnessing the power of colour for trees and shrubs in public places. Cuijk: Ebben Nurserymen.
Castell von, C., Oberfeld, D., Welsch, R., & Hecht H. (2018). Cognitive performance and emotion are indifferent to ambient color. Color Research & Application, 43 (1), 65-74. https://doi.org/10.1002/col.22168
Color Analysis. (2018). Retrieved from https://mmavko.github.io/color-analysis/
Elliot, A., & Maier M. A. (2014). Color psychology: Effects of perceiving color on psychological functioning in humans. Annual Review of Psychology, 65, 95-120. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010213-115035
Frieling, H., & Auer, X. (1973). Human, color, space. Moscow: Stroiizdat (in Russian).
Kobayashi, S. (1991). Color Image Scale. New York: Kodansha America, Inc.
Kucheriavyi, V. P. (2005). Landscaping of settlements. Lviv: Svit (in Ukrainian).
Mavko, M. S. (2018). Seasonal dynamics of the Kyiv park landscapes colouring. PhD dissertation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. Retrieved from https://nubip.edu.ua/node/52261 (in Ukrainian)
Oleksiichenko, N. O., Gatalska, N. V., & Mavko, M. S. (2018). Scientific bases of assessment and modeling of park landscape colouring. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (in Ukrainian).
Oleksiichenko, N. O., & Krachkovska, M. V. (2016). Landscape-architectural organization of the territories of the universities of Kyiv (history, current state and perspective of development). Monograph. Kyiv: Komprynt (in Ukrainian).
Panksenov, G. I. (1988). Formation of the colour environment of the central coastal areas of the largest historic city (on the example of Gorky city). PhD dissertation, Moscow Architecture Institute, Moscow, Russia (in Russian).
Rodichkin, D. I. (Ed.). (1990). Architect's Guide: Landscape Architecture. Kyiv: Budivel'nik (in Russian).
Serdyuk, I. I., & Kurt-Umerov, V. O. (1987). Urban environment and optimization of human activity. Lviv: Vysshaya shkola Publishing Center of Lviv University (in Ukrainian).
Stepanov, N. N. (1985). Colour in the interior. Kyiv: Vyshcha shkola (in Ukrainian).
Teodornskiy, V. S., Gorbatova, V. I., & Gorbatov, V. I. (2011). Landscaping of settlements with basics of City Planning. Moscow: Academy Publishing Center (in Russian).
Trehub, N. Ye. (2006). Results of quantitative assessment experiments of color forming effect in architecture and design objects in the context of urban environment visual comfort. Municipal economy of cities. Series: Engineering Sciences and Architecture, 69, 363-368. Retrieved from http://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/3449
Ulrich, R. S. (1986). Human responses to vegetation and landscapes. Landscape and Urban Planning, 13 (1), 29-44. https://doi.org/10.1016/0169-2046(86)90005-8
Voronina, O. N., & Voronina, A. V. (2007). Color dynamics of urban landscape. 3th scientific and practical seminar. N. Novgorod (Russia), 37-42 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
