Біоморфологічна структура відновлюваного рослинного покриву луків Лісостепу України



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/forest2019.03.079

B. Ye. Yakubenko, A. M. Churilov

Анотація


За впливу антропічного фактора й у результаті автогенезу рослинного покриву, на перелогах і землях із відновлюваним лучним рослинним покривом сформувались адаптивні екологічно зумовлені видові конгломерати. Тому вивчення біоморфологічної структури угруповань відновлюваної лучної рослинності дає змогу за допомогою кількісних співвідношень між рослинами, що належать до різних життєвих форм, виявляти фітоіндикаційно значущі показники для аналізу перебігу демутацій, зрештою розширює уявлення щодо перебігу демутаційних процесів на перелогах і землях із відновлюваною лучною рослинністю. Подано результати п’ятирічних досліджень, проведених на землях із відновлюваним рослинним покривом луків у Лісостепу України (2013 – 2017). Біоморфологічний аналіз флористичної структури відновлюваної лучної рослинності проведено за класифікацією клімаморф К. Раункієра. Виявлено, що переважною групою клімаморф є гемікриптофіти (358 видів, або 58,8 %), друга позиція належить терофітам (115 видів, або 18,6 %), криптофіти посідають третю позицію – 66 видів (10,7 %), мезофанерофіти – 42 види (6,8 %), нанофанерофіти та хамефіти сукупно становлять 38 видів, або 6,1 % загальної кількості видів.

Прямопропорційна залежність між часткою гемікриптофітів та терофітів у структурі демутаційних рядів демонструє зміну значення співвідношення, унаслідок перебігу демутаційного процесу, у бік зниження від першого до четвертого ряду: І ряд (0,72) – ІІ ряд (0,40) – ІІІ ряд (0,18) – ІV ряд (0,13). Формування основних зональних і типологічних рис відновлюваної лучної рослинності відбувається на третьому демутаційному ряду, що відповідає періоду 15 років від моменту порушення і дає змогу установлювати положення перелогів у системі демутаційних рядів й оптимізувати відновлення рослинного покриву у Лісостепу України.

Ключові слова: біоморфи, клімаморфи, перелоги, лучна рослинність.


Повний текст:

PDF

Посилання


Borovik, L. (2011). Peculiarities of segetal plant communities of the east of Lugansk region as an initial stage of the abandoned fields succession. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Biology, 14 (971), 33-42 [in Russian].

Didukh, Ya., & Pliuta, P. (1994). Phytoindication of the ecologycal factors. Kyiv: Nauk. dumka, 280 [in Ukrainian].

Zhestkova, D., Chesnokova, E., & Uromova, I. (2013). Flora analysis of urban areas along major thoroughfares of Nizhni Novgorod city. Vestnik of Lobachevsky University of Nizhni Novgorod, 1 (1), 140-145 [in Russian].

Ledovskyi, N., & Khodiachykh, Y. (2015). Ecological and phytocoenotic characteristics of uneven-aged abandoned lands of the steppe zone of the Southern Ural. Vestnik of Orenburg state pedagogical university, 10 (185), 341-343 [in Russian].

Lysohor, L. (2014). The structural-comperative analisis of flora the abandoned lands Apostolovskiy geobotanical regions. The Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 1 (58), 5-11 [in Ukrainian].

Parpan, V., & Olijnyk, M. (2013). Direction of flora synanthropization changing on the fallows of Prednistrovian Podillya. Visnyk of the Lviv University. Biologycal Series, 63, 133-140 [in Ukrainian].

Yakubenko, B., Churilov, A., Tertyshnyi, A., et al. (2017). Recommendations for the conservation of meadow plant communities and restoration of vegetation on abandoned lands in the Forest-steppe of Ukraine. Kyiv: Publishing outfit "Lyra-K", 74 [in Ukrainian].

Sulaiman, D. (2016). Ecological assessment of the flora and vegetation of different ages deposits Donetsk and Lugansk regions of Ukraine. Oles Honchar Dnipro National University, 24 [in Ukrainian].

Raunkiaer, C. (1934). Life formes of plants and statical plant geography. New York; London, 352.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.