Динаміка чисельності та стан природного поновлення сосни звичайної на зрубах в умовах свіжої судіброви Київського Полісся
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2020.01.045Анотація
Проаналізовано динаміку кількості природного поновлення сосни звичайної на свіжому зрубі в умовах свіжої судіброви Київського Полісся з моменту появи самосіву до формування лісового ценозу. Охарактеризовано особливості росту та сучасний санітарний стан природного поновлення. Встановлено, що кількість природного поновлення сосни на 10-річному зрубі у 1,5–2 рази перевищує початкову густоту традиційних лісових культур за таких лісорослинних умов та є достатньою для відтворення високопродуктивних сосняків у регіоні дослідження. Порівняно з культурами сосни зауважено більше вікове і територіальне біологічне різноманіття природного поновлення. Це своєю чергою підвищить стійкість лісових екосистем в умовах глобальних змін клімату, що призводить до деградації лісів, і масового всихання сосни звичайної.
Результати досліджень свідчать про сприятливий вплив на збереженість і ріст природного поновлення сосни лісового мікроклімату прилеглих стін лісу, передусім материнських насаджень, що примикають зі східної сторони.
Динаміка кількості природного поновлення сосни значною мірою залежить від особливостей зміни ценотичних ознак на площі. Упродовж перших чотирьох років, у міру збільшення на зрубі нелісових трав’янистих формацій, спостерігається зростання частки відпаду самосіву до 20 %. Встановлене зменшення інтенсивності відпаду природного поновлення сосни, починаючи з п’ятого року зумовлено, головним чином, відновленням на площі ознак і властивостей лісового ценозу на окремих фаціях із найбільшою густотою підросту після його зімкнення.
Зроблено низку висновків і пропозицій щодо використання природного лісовідновлення для відтворення біологічно стійких сосняків у регіоні дослідження. Зокрема, визначено, за яких чинників можна отримати задовільне природне поновлення сосни звичайної в умовах свіжої судіброви південної частини Київського Полісся.
Ключові слова: сосна звичайна, насіннєношення, самосів, природне поновлення, природне лісовідновлення, лісівничий потенціал.
Посилання
Ackzell, L. (1993). A comparison of planting, sowing and natural regeneration for Pinus sylvestris (L.) in boreal Sweden. Forest Ecology and Management, 61 (3-4), 229-245. https://doi.org/10.1016/0378-1127(93)90204-Z
Ackzell, L. (1994). Natural regeneration on planted сlear-сuts in Boreal Sweden. Scandinavian Journal of Forest Research, 9 (1), 245-250. https://doi.org/10.1080/02827589409382837
Babenko, V., & Kyrychok, L. (1999). Natural regeneration of Scots pine in fresh pine sites. Scientific Bulletin of National Agricultural University, 17, 325-327 [in Ukrainian].
Buzun, V., & Prystupa, G. (1990). The use of natural regeneration in the pine forests of the first group. Forestry, 6, 14-16 [in Ukrainian].
Buzun, V., & Turko, V. (1996). Formation of pine plantations from preserved undergrowth. Forestry, 5, 23-25 [in Ukrainian].
Buzun, V. (1994). Classification of forest areas by the degree of efficiency of using natural regeneration. Forestry and agroforestry, 89, 3-8 [in Ukrainian].
Fuchilo, Ya., & Riabukhin, O. (2011). Natural renewal of pine forests of Eastern Polissia. Scientific Bulletin of UNFU of Ukraine, 21.08, 57-61 [in Ukrainian].
Fuchilo, Ya., Rybak, V., Radchuk, M., Chervonyi, A., & Sviridenko, V. (1997). Natural renewal of forests of Kyiv Polissia. Bulletin of Agrarian Science, 11, 46-49 [in Ukrainian].
Gong, Y. L., Swaine, M. D., & Miller, H. G. (1991). Effects of Fencing and Ground Preparation on Natural Regeneration of Native Pinewood over 12 years in Glen Tanar, Aberdeenshire. Forestry, 64 (2), 157-168. https://doi.org/10.1093/forestry/64.2.157
Gonzаlez-Martínez, Santiago C., & Bravo, Felipe. (2001). Density and population structure of the natural regeneration of Scots pine (Pinus sylvestris L.) in the High Ebro Basin (Northern Spain). Annals of Forest Science, 58 (3), 277-288. https://doi.org/10.1051/forest:2001126
Kellomäki, S., & Väisänen, H. (1995). Model computations on the impact of changing climate on natural regeneration of Scots pine in Finland. Canadian Journal of Forest Research, 25 (6), 929-942. https://doi.org/10.1139/x95-102
Kinnunen, K. (1994). Combination on natural and artificial seeding in Regeneration of Scots pine. Investigacion Agraria. Sistemas y Recursos Forestales, 3, 125-131.
Kocherha, M. (1999). Natural renewal on the cutting area of the Kyiv Polissya and features of its use for reforestation. Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 20, 69-80 [in Ukrainian].
Kovalevskyi, S. B. (2004). Natural renewal of Scots pine in fresh sites at different intensity of herbaceous growth. Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 71, 166-170 [in Ukrainian].
Kychyliuk, O. (2010). Use of natural regeneration for the formation of pine plantations in conditions of the Volyn Polissia. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine, 114, 106-113 [in Ukrainian].
Lust, N. (1988). Analysis of a natural regeneration of Scots pine forest in the High Campine after a fire. Silva Gandavensis, 53, 3-28. https://doi.org/10.21825/sg.v53i0.912
Maurer, V., & Kaіdyk, O. (2016). Eco-adaptive recreation of forests. Kyiv: Publishing center NULESU [in Ukrainian].
Maurer, V. M. (2007). Natural renewal is a key moment in optimizing the restoration of forests in Ukraine on the basis of ecologically oriented forestry. Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 113, 57-65 [in Ukrainian].
Mehalinsky, P. M. (1968). Natural restoration in the poоr and rich pine sites of the Central Polissya of USSR. Increasing forest productivity, 44-57 [in Ukrainian].
Moroziuk, O. V. (2015). Guide to scientific research objects of the NULES of Ukraine "Boyarka Forest Research Station". Korsun-Shevchenkovsky: Publisher Gavryshenko V. M. [in Ukrainian].
Nesterov, V. (1961). General forestry. Moscow: Selhozgiz [in Russian].
Patent № 49676 Ukraine. Zoning of the territory of Ukraine on potential success of natural regeneration. Maurer, V. M., Pinchuk, A. P., & Ivaniuk, I. V. Applicator of patent property NULESU. Application number 10.04.2013; published 14.06.2013. Bul. No. 31 [in Ukrainian].
Pukkala, T. (1987). Simulation model for natural regeneration of Pinus sylvestris, Picea abies, Betula pendula and Betula pubescens. Silva Fennica, 21 (1), 37-53. https://doi.org/10.14214/sf.a15462
Vakulyuk, P. (2001). Natural forest renewal is an effective way of reforestation. Forest and hunting Journal, 2, 13 [in Ukrainian].
Vedmid, M., Shkudor, V., & Buzun, V. (2008). Restoration of natural forest stands of Western Polissya. Zhytomyr: Polissya [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
