Вміст основних компонентів ефірної олії у хвої сосни звичайної, яка росте у географічних культурах



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/forest2021.02.006

S. U. Rabko, L. F. Poplavskaya, S. A. Lamotkin, I. V. Kimeichuk, V. M. Khryk, V. Yu. Yukhnovskyi

Анотація


Метою досліджень стало проведення аналізу складу терпенів і встановлення відмінностей за рівнем вмісту ефірних масел у хвої сосни звичайної різних кліматичних екотипів, які ростуть у географічних лісових культурах. Об’єкт дослідження представлений 17 кліматипами сосни звичайної, які ростуть у географічних культурах на території Негорільского навчально-дослідного лісгоспу Мінської області Білорусі. Якісний і кількісний аналіз ефірного масла хвої сосни звичайної здійснювали методом газорідинної хроматографії без попереднього фракціонування на хроматографі «Кристал 5000.1».

У досліджуваних кліматипів сосни звичайної встановлено різний рівень за складом ефірного масла серед монотерпенів, сесквітерпенів і кисеньвмістної  групи, а також виявлено істотні відмінності за вмістом низки компонентів усередині досліджуваних груп. Найбільший вихід ефірної олії спостерігається у підвиді сосни звичайної різновиду європейська західна – 1,9 %, трохи нижче цей показник у підвиду лісостепова – 1,7 %). Істотно нижчий показник виходу ефірної олії виявився у сосни звичайної різновиду європейська східна та підвиду сибірська, який становить 1,1 % і 1,0 % відповідно.

Отримані дані щодо складу ефірної олії і співвідношення в ній низки компонентів серед підвидів і різновидів сосни звичайної (підвиди: лапландська, сибірська, лісостепова, європейська; різновиди: європейська західна і східна) дадуть змогу в подальшому проводити відбір найбільш перспективних кліматичних екотипів і підвидів для селекції на стійкість до біотичних і абіотичних факторів середовища з урахуванням показників росту і продуктивності деревостанів.

Відомості про склад компонентів ефірної олії у хвої кліматипів і підвидів сосни звичайної допоможуть розширити знання щодо стійкості рослин, їх збереження і росту, особливо в умовах зміни клімату в напрямі аридизації.

Ключові слова: компонентний склад, екстрактивні речовини, монотерпени, сесквітерпени, дітерпени, географічні культури, кліматичний екотип.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Babkyn, V. A., et al. (2011). Biomass larch: the chemical composition to innovative products. Novosibirsk: SO RAN [in Russian].

Babkyn, V. A. (2017). Extractive substances of larch wood: chemical composition, biological activity, prospects for practical use. Innovation and expertise, 2 (20), 210-223 [in Russian].

Brytton, H. (1986). Biochemistry of natural pigments. Moscow: Myr, 42 [in Russian].

Vasylev, A. E. (1977). Functional morphology of plant secretory cells. Leninhrad [in Russian].

Deruma, V. Ya. (1983). Basic principles of selection and preparation of samples of greenery for the study of its chemical composition. Study of the chemical composition of woody greenery. Мethodical bases. Ryha: Zynatne [in Russian].

Esiakova, O. A., & Stepen, R. A. (2008). Indication of air pollution in Krasnoyarsk by morphometric and chemical parameters of Siberian spruce needles. Chemistry of plant raw materials, 1, 143-148 [in Russian].

Kolesnykov, V. L. (2003). Mathematical foundations of computer modeling of chemical-technological systems: textbook. manual for university students. Minsk: BHTU [in Russian].

Krasylnykova, L. A., et al. (2004). Plant biochemistry. Kharkov: Torsynh [in Russian].

Kretovych, V. (1986). Plant biochemistry. Moscow: Vysh. shk. [in Russian].

Kruk, N. K., Nosnykov, V. V., & Rabko, S. V. (2019). Current state, problems and prospects for reforestation in Belarus. In Forest restoration and forest melioration in Ukraine: beginning, current state, challenges of the present and prospects in the conditions of the Anthropocene (pp. 417-446). Kyiv: Kondor [in Russian].

Kuzmyn, S. R. (2019). Scots pine needles and wood with varying degrees of resistance to fungal pathogens. In Materials of the 6th International Conference-Meeting "Conservation of Forest Genetic Resources". Shchuchynsk, Respublyka Kazakhstan 16-20 September, 2019 (pp. 131-132). Kokshetau: Myr Pechaty [in Russian].

Lamotkyn, S. A., Hyl, E. V., Romaniuk, L. Y., & Skakovskyi, E. D. (2019). Seasonal dynamics of Picea glauca essential oil terpenoids in urban settings. Plantresources, 55 (2), 259-267 [in Russian]. https://doi.org/10.1134/S0033994619020055

Leshkov, B. P. (1985). Workshop on plant biochemistry. Moscow: Ahropromyzdat [in Russian].

Lobanov, V. V., & Stepen, R. A. (2004). Influence of biocenotic factors on the content and composition of fir oil. Coniferous boreal zones, 2, 148-156 [in Russian].

Lovkova, M. Ya. (1981). Biosynthesis and metabolism of alkaloids in plants. Moscow: Nauka, 169 [in Russian].

Maksymov, V. M. (2004). Population structure Pinus sylvestris (Pinaceae) by the composition of monoterpenes in the Central Russian forest-steppe. Abstract of Dr. dissertation for Agricultural Science, 06.03.01 - Forest Inventory and Forest Measurement. Voronezh [in Russian].

Ostakyn, A. Y. (1989). Application of methods in computers. Planning and processing of experiment results. Minsk: Vysh. Shk. [in Russian].

Pen, R. Z. (1982). Statistical methods for modeling and optimization of pulp and paper production processes. Krasnoiarsk: Krasnoiarsk State Univ. [in Russian].

Pen, R. Z., & Mencher, E. M. (1973). Statistical methods in the pulp and paper industry. Moscow: Lesnai prom-st [in Russian].

Petrenko, E. S. (1967). Variability of the number of resin channels in the needles of Scots pine. Forestry, 6, 76-83 [in Russian].

Plemenkov, V. V. (2001). Introduction to the chemistry of natural compounds. Kazan: Kazan [in Russian].

Plemenkov, V. V., & Tevs, O. A. (2014). Biomedical properties and prospects of terpenoids (isoprenoids). Chemistry of plant raw materials, 4, 5-20 [in Russian].

Poltavchenko, Yu. A., & Rudakov, H. A. (1973). Evolution of biosynthesis of monoterpenes in the pine family. Plant resources, 9 (4), 481-493 [in Russian].

Ponomareva, E. Y., Molokhova, E. Y., & Kholov, A. K. (2015). The use of essential oils in pharmacy. Modern problems of science and education, 4, 37-45 [in Russian].

Pravdin, L. F. (1964). Scots pine: Variability, intraspecific taxonomy and selection. Moscow: Nauka [in Russian].

Stepen, R. A. (1995). The composition of the essential oil and volatile terpenoids of the shoots Pinus sylvestris L. in Central Siberia. Plant resources, 4, 63-70 [in Russian].

Stepen, R. A. (1999). Ecological and resource significance of volatile terpenoids from pine forests in Central Siberia. Chemistry of plant raw materials, 2, 125-129 [in Russian].

Kheldt, H. V. (2011). Biochemistry of plants: Moscow: BINOM. Knowledge laboratory [in Russian].

Kheftman, E. (1986). Chromatography. Practical application of the method. Part 1. Moscow: Myr [in Russian].

Crozier, A., et al. (2006). Plant secondary metabolites: occurrence, structure and role in the human diet. Oxford: Blackwell Publishing Ltd. https://doi.org/10.1002/9780470988558

Kivanç, A., & Akgül, A. (1986). Antibakterial activities essential oils from Turish spices and citrus. Flavour and fragrans Journal, 1 (4-5), 175-179. https://doi.org/10.1002/ffj.2730010409

Mardarowicz, M., Wianowska, D., Dawidowicz, A. I., & Sawicki, R. (2004). Comparison of terpen composition in Engelmann spruce (Picea Engelmann) using hydrdistillation. SPME and PLE. Zeitschriftfür Natur forschung, 59 (9-10), 641-648. https://doi.org/10.1515/znc-2004-9-1006

Schmidt, A., et al. (2005). Induced chemical defenses in conifers: Biochemical and molecular approaches to studying their function. Amsterdam. Elsevier, 39, 1-28. https://doi.org/10.1016/S0079-9920(05)80002-4

Teissedre, P. L., & Waterhouse, A. L. (2000). Inhibition of oxidation of human low-density lopoprteibs by phenolic substances in different essential oils varieties. J. Agric. Food Chem, 48 (9), 3801-3805. https://doi.org/10.1021/jf990921x


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.