Структура та морфогенез пагонів видів роду Viburnum L. у Правобережному Лісостепу України



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/forest2021.03.006

O.O. Demchenko

Анотація


Було проведено дослідження особливостей росту та будови пагонів видів роду Viburnum L. Визначення особливостей будови пагонів видів роду Viburnum є  актуальним, оскільки існують суттєві відмінності структури та динаміки росту в межах роду. Дослідження динаміки росту пагонів проводили за методикою А. А. Молчанова і В. В. Смірнова (1967). Досліджувані види належать до трьох секцій роду Viburnum L. У видів кожної з секцій особливості структури бруньок багато в чому визначають структуру пагонів. Установлено, що видам кожної з трьох секцій роду властива особлива будова пагонів. Було вивчено ритми росту та розвитку рослин аборигенних та інтродукованих видів роду Viburnum.

Проаналізовано терміни росту пагонів видів роду Viburnum, а також визначено довжину річного приросту  пагонів. Установлено фенодати початку і закінчення росту пагонів. Виявлено, що настання окремих фенофаз доволі чітко співвідноситься з сумою ефективних температур вище ніж +5 °С. Для видів роду Viburnum характерні такі типи пагонів: кущіння, стеблові, генеративні. Інтенсивний приріст пагонів усіх досліджуваних видів припадає на травень – середину червня. У видів секції Lantana спостерігається два піки росту пагонів – травень і середина липня. За тривалістю росту пагонів калини можна розділити на дві групи: 1) з нетривалим періодом росту (65–75 днів): V.opulus L., V.sargentii Koehne, V.prunifolium L., V.rufidulum Raf., V.lentago L.; 2) з тривалим періодом росту (100 й більше днів): V.lantana L., V.carlesii Hemsl., V.veitchii C.H. Wright, V.rhytidophyllum Hemsl., V.buddleifolium C.H. Wright, V.burejaeticum Rgl. et Herd.

Отримані дані свідчать, що найбільший річний приріст пагонів усіх видів Viburnum отримано у віці 4–7 років. Зниження річного приросту осьових пагонів сигналізує про необхідність робіт із попереднього омолодження рослини.

Ключові слова: пагони, річний приріст, фенофаза, фенодата, Viburnum.


Повний текст:

PDF

Посилання


Bulyigin, N.E. (1985). Dendrology. Moscow: Agropromizdat, 279 [in Russian].

Demchenko, O. O. (2016). Some Prospects for the Use of Species of the Genus Viburnum L. in the Conditions of Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 26(3), 73-77 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15421/40260311

Demchenko, O. O. (2017). Phenology of species of the genus Viburnum L. in the Forest-Steppe of Ukraine. Forestry and horticulture electronic scientific professional journal, 13 [in Ukrainian].

Donoghue, M. (1981). Growth Patterns in Woody Plants with Examples from the Genus Viburnum. Arnoldia, 41(1), 2-23.

Kollmann, J., Grubb, P . (2002). Viburnum lantana L. and Viburnum opulus L. (V. lobatum Lam., Opulus vulgaris Borkh.). Journal of ecology, 90 (6), 1044-1070. https://doi.org/10.1046/j.1365-2745.2002.00724.x

Lapin, A.A. ed. (1975). Method of phenological observations in the botanical gardens of the USSR. Moscow: MBG, 27 [in Russian].

Mazurenko, M.T., Hohryakov, A.P. (1977). The structure and morphogenesis of shrubs. Moscow: Science, 159 [in Russian].

Molchanov, A.A., Smirnov, V.V. ( 1967). Method for studying the growth of woody plants. Moscow: Science, 99 [in Russian].

Wilson, B. F. (1997). Response to stem bending in forest shrubs: stem or shoot reorientation and shoot release. Canadian Journal of Botany, 75(10), 1643-1648. https://doi.org/10.1139/b97-876

Zaytsev, G.N. (1981). Phenology of woody plants. Moscow: Science, 119 [in Russian].

Zaytsev, G.N. (1984). Mathematical statistics in experimental botany. Moscow: Science, 421 [in Russian].


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.