Формування лідерських якостей особистості у закладах вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(1).2022.81-88Анотація
Дане дослідження присвячено аналізу сучасної проблематики формування лідерських якостей особистості у вищих навчальних закладах України; лідерські якості особистості розглядаються як безпосередній контакт між лідером і послідовниками, зосереджено увагу на багатофункціональності лідерства в закладах вищої освіти, наявності лідерських якостей як у керівників навчального закладу, так і інших учасників (викладачів-лідерів), здатності виховувати лідерів; усвідомленню сутності лідерства, фундаментальних трансформацій, які переживають нині заклади вищої освіти та їх лідери, зазначені основні причини невдач сучасних лідерів у контексті нової цивілізаційної парадигми, вплив ментальної моделі на поведінку та її взаємозв’язок із зовнішнім світом. З цією метою досліджено формування в університеті нової культури праці, в якій абсолютно всі ланки, всі учасники навчального процесу зацікавлені у підвищенні якості вищої освіти. Підкреслено, що Україна має досить високий рівень системи вищої освіти відповідно до світових індексів та рейтингів за якістю вищої освіти. У дослідженні стверджується, що сучасний лідер – це людина, яка мислить глобальними категоріями, передбачає потенційні можливості, демонструє знання інноваційних технологій, заохочує до конструктивних дій, сприяє розвитку здібностей особистостей, делегує їм повноваження, розвиває підхід до командної роботи, демонструє особисті досягнення, високий рівень компетентності, діє гнучко щодо конкретної ситуації, відповідно до проголошених цінностей та завдань. Таким чином, в умовах нестабільної соціально-економічної та політичної реальності лідерство розглядається як модель ефективного управління закладом вищої освіти.
Посилання
Bondarchuk O. I., Nezhynska O. O. (2017). Liderstvo u diialnosti kerivnyka osvitnoi orhanizatsii: spetskurs dlia slukhachiv ochno-dystantsiinoi formy navchannia v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. Kyiv, 36 s.
Nestulia O. O., Nestulia S. I., Kononets N. V. (2018). Osnovy liderstva: elektronnyi posibnyk dlia samostiinoi roboty studentiv. – Poltava: PUET, 241 s.
(2021). Osvitnie liderstvo: vid teorii do praktyky: monohrafiia / avt. kol.; za nauk. red. V. R. Miliaievoi; Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka [Elektronne vydannia]. – Kyiv; Kryvyi Rih: Vyd. R. A. Kozlov, 296 s. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36659
Stavytskyi A. (2016). Rol vykladacha-lidera u suchasnomu universyteti: navchalnyi posibnyk. Kyiv: DP «NVTs «Priorytety», 40 s.
Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021 – 2031 roky. Kyiv: Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, 2020. 71 s. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf
Adair J. (2018). Action-centered leadership. URL: https://www.businessballs.com/leadership-models/action-centred-leadership-john-adair/
Daft R. L. (2017). The leadership experience. Boston, MA, USA: Cengage Learning. 508 p.
Hallinger P., Heck R. (1998). Exploring the Principals Contribution to School Effectiveness: 1980–1995. School Effectiveness and School Improvement. Vol. 9. No. 2. pp. 157–191.
Hamilton M. L. (1995). Effects of the Culture in Two Schools on the Process and Outcomes of Staff Development. The Elementary School Journal. Vol. 95. No. 4. pp. 367–385.
Harris A. (2003). Teacher Leadership as Distributed Leadership: Heresy, Fantasy or Possibility. School Leadership and Management. Vol. 23. No. 3. pp. 313–324.
Leithwood K. Jantzi D., Steinbach R. (1999). Changing Leadership for Changing Times. Philadelphia: Open University Press.
Khrystiuk S. B. (2021). The essence and significance of benchmarking in strategic planning in higher education institutions. Humanitarian studios: pedagogics, psychology, philosophy. Vol. 12(4). pp. 61–67.
Killingley P. (2019). Ukraine Higher Education Leadership Development Programme: Impact Report. URL: https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/LDP__Impact-Report_BC_eng.pdf
Kuczmarski S., Kuczmarski Th. (1995). Values-Based Leadership. New York: Englewood Cliffs. 237 p.
Mc Gregor D. (1960). The Human Side of Enterprise. New-York: Toronto.
QS Higher Education System Strength Rankings (2020). URL: https://www.topuniversities.com/system-strength-rankings/
Robinson V. (2007). The impact of leadership on student outcomes: Making sense of the evidence. URL: https://research.acer.edu.au/research_conference_2007/5
Shelestova L., Kostyria I., Fedyaeva V., Brychok S., Bohomolova M., Tomashevska I. (2020). Formation of the Leadership Position of Professionals in Higher Education Institutions. Postmodern Openings, 11(2 Supl. 145–160. URL: https://doi.org/10.18662/po/11.2Sup1/184
The Good Country Index (2020). URL: https://www.goodcountry.org/index/results/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
