До питання про структуру правової культури

Анотація

У статті окреслено роль правової культури у побудові правової держави, формуванні громадянського суспільства, в історії людства та у житті окремої людини. Зосереджено увагу на необхідності виокремити головні частини структури правової культури через структуру культури як системного явища за допомогою принципу ізоморфізму. Пропонована структура дозволить розширити простір для подальших досліджень структури правової культури та дасть поштовх до загальнотеоретичного аналізу її окремих структурних частин, що сприятиме здійсненню політики національної безпеки в соціально-економічний, політичній та регіональній сферах суспільного життя, збереженні історичного надбання та національної ідентичності України, подоланні внутрішніх і зовнішніх загроз її сталому державно-правовому розвитку.

За результатами дослідження встановлено, що єдина теорія розуміння та аналізу структури правової культури у вітчизняному правознавстві наразі відсутня. При характеристиці структури правової культури її краще показувати через структуру родового поняття. Здійснено аналіз структури культури як системного явища з об’єктивної, суб’єктивної та нормативної сторони. Використовуючи принцип ізоморфізму, у структурі правової культури виокремлено три частини – об’єктивну (правова діяльність), суб’єктивну (правова позиція) та нормативну (правові регулятори).

Ключові слова: культура, структура культури, структура правової культури, життєдіяльність, свідомість, життя, діяльність, діяльнісні процеси, позиція, життєва позиція.