ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ДЕФЕКТІВ У ДЕТАЛЯХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ АГРЕГАТІВ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ АВАРІЯМ ТА НЕЩАСНИМ ВИПАДКАМ
Анотація
Велика кількість небезпечних ситуацій, що призводять до травм різного ступеню важкості, виникає під час виконання різноманітних механізованих робіт з використанням
машинно-тракторних агрегатів. Значна частина цих випадків спричинена різними технічними несправностями сільськогосподарської техніки, зокрема, рульового керування, гальмівної і ходової систем, трансмісії тощо.
Нині практика виявлення експлуатаційних дефектів деталей тракторів, самохідних сільськогосподарських машин та
автомобілів здебільшого базується на органолептичному методі
контролю, що досить є досить суб’єктивним. То ж необхідно до складу приладів, що дозволяють знайти експлуатаційні порушення та оцінити ризик подальшої експлуатації агрегату, ввести дефектоскопи для виявлення тріщин у відповідальних деталях
систем тракторів, комбайнів та автомобілів.
У роботі представлено підходи щодо впровадження оперативного контролю технічного стану сільськогосподарських машин для запобігання аваріям та нещасним випадкам під час їх експлуатації. Окреслено переваги застосування портативного імпульсного вихорострумового дефектоскопа для виявлення малих експлуатаційних тріщин у деталях і елементах конструкцій
сільськогосподарських агрегатів.
Використаний дефектоскоп дозволяє виявляти такі дефекти як тріщини та несуцільності у поверхневих шарах електропровідних феромагнітних матеріалів незалежно від наявності лакофарбувального чи іншого покриву. Допустимий зазор між датчиком і контрольованою поверхнею – не більше 3-5 мм.
Дані щодо наявності тріщин у деталях і елементах конструкцій мобільної сільськогосподарської техніки можуть бути використані для визначення ризику її подальшої експлуатації, як це вимагає Технічний регламент безпеки машин (2013 р.).
Посилання
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 587 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою,
що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада
року № 1201».
Правила технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин,
сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені наказом
Міністерства аграрної політики України від 06 квітня 2010 року № 173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 липня 2010 року за
№ 509/17804.
Вимоги до технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 06 травня 2009 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2009 року за
№ 462/16478.
Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1367.
ДСТУ ISO 500-1:2012. Сільськогосподарські трактори. Вал відбирання потужності задній типів 1, 2 та 3. Частина 1. Основні технічні характеристики, вимоги щодо безпеки, розміри основного захисного кожуха і зони вільного простору.
ДСТУ ISO 3463:2015. Сільськогосподарські та лісогосподарські колісні трактори. Конструкції для захисту під час перекидання. Метод динамічного випробування та умови приймання.
ДСТУ ISO 4254-1:2012. Сільськогосподарські машини. Вимоги щодо безпеки.
Частина 1. Загальні вимоги.
ДСТУ ISO 5700:2004. Сільськогосподарські та лісогосподарські колісні
трактори. Захисні конструкції. Метод статичного випробовування та умови приймання.
Технічний регламент щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1368.
Войналович О. В. Методи дефектоскопії для виявлення експлуатаційного пошкодження у деталях і елементах конструкцій мобільних сільськогосподарських машин // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: техніка та енергетика АПК. 2014. Вип. 196. Ч. 1. C. 204—213.
Voinalovych A. V., Motrich M. N. Control of the technical state of agricultural aggregates by facilities of fault detection // Mechanization in agriculture. 2015. Year LXI. ISSN 0861-9638. Issue 12/2015. Bulgaria. P. 29—31.
Войналович А. В., Писаренко Г. Г., Мотрич М. М. Запобігання травматизму операторів сільськогосподарських агрегатів з використанням засобів дефектоскопії. Київ. Аграр Медіа Груп. 2015. 190 с.
Войналович А. В., Мотрич М. М., Кофто Д. Г. Применение
дефектоскопического контроля для прогнозирования аварийных ситуаций на механизированных процессах в сельском хозяйстве // Motrol. Commission of motorization and energetics in agriculture, Lublin. Poland. 2013. Vol. 15. No 3. P. 157—162.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
