ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙНОГО КРИТЕРІЮ НЕСТІЙКОГО ЗРОСТАННЯ ТРІЩИН В КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛАХ

Автор(и)

  • О. О. Давиденко Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

В статті представлена оцінка розмірів зон пластичності, а також розподіл в них напружень. Наведено методику визначення параметра нестійкого зростання тріщини з використанням положень А. Гріффітса про мінімум потенціальної енергії та виконання умови рівноваги після початку руйнування на спадаючих ділянках рівноважних діаграм деформування пластичного матеріалу. Розглянуто дві частини роботи руйнування, одна з яких витрачається на утворення нової поверхні розділу і визначається добутком коефіцієнта поверхневого натягу на площу знову утвореної поверхні, і друга, яка при деформації до утворення макротріщини запасається у вигляді пружної потенційної енергії, в момент розриву розсіюється у вигляді тепла. Представлено зміну повної енергії зразка та її складових при збільшенні ширини розкриття тріщини. Загальний баланс енергії  представлено алгебраїчною сумою двох вказаних енергій. Величина ширини розкриття, що відповідає нестабільному зростанню тріщини, визначена з умови диференціювання рівняння повної енергії зразка. Рішення задачі щодо визначення критичної довжини тріщини виконано з використанням залежності Інгліса. Обчислені критичні коефіцієнти інтенсивності напружень для конструкційної сталі А- 3 (виробництва КНР) в момент нестійкого росту макротріщини. За допомогою спеціального обладнання отримано зразки з тріщинами. Отриманий критичний параметр нестійкого зростання тріщин дозволяє виконувати достовірну оцінку тріщиностійкості матеріалів.

Біографія автора

О. О. Давиденко, Національний університет біоресурсів і природокористування України

кандидат технічних наук 

Посилання

Irvin G. R. Trans. ASME // Journal of Aрplied Mechanics. 1957. Vol. 24. № 6. Р. 361—369.

Панасюк В. В. Предельное равновесие хрупких тел с трещинами. Київ. Наукова думка. 1968. 246 с.

Dugdale D. S. Yielding of steel sheets containing stils // Journal Mechanics and Physics Solids. 1960. Vol 8. № 2. P. 100—108.

Баренблатт Г. ?. Математическая теория равновесных трещин, образующихся при хрупком разрушении // Журнал прикладной механики и технической физики. 1961. № 4. С. 3—56

Волков С. Д., Дубровина Г. ?., Соковнин Ю. П. О краевой задаче механики разрушения // Проблемы прочности. 1978. № 1. С. 3—7.

Ярема С. Я. А. А. Гриффитс (1883–1963) // Физико-химическая механика материалов. 1993. № 3. С. 7—13.

Лебедев А. А., Чаусов Н. Г., Зайцева Л. В. Влияние вида напряженного состояния на кинетику разрушения и трещиностойкость мартенситно- стареющей стали. Сообщение. 2. Оценка трещиностойкости стали // Проблемы прочности. 1991. № 8. C. 14—18.

Махутов Н. А. Деформационные критерии разрушения и расчет элементов конструкций на прочность. Москва. Машиностроение. 1981. 272 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-10-31

Номер

№ 262 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).