ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ БУНКЕРА-ДОЗАТОРА НАСІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
Анотація
Багато сучасних господарств з різних причин змушені зменшувати інтенсивність виробництва та використовують низькоякісне насіння, плануючи нижчу якість врожаю але достатнього обсягу. Тому підготовку насіння для посіву (очистку, калібровку та протруювання) проводять часто самостійно для здешевлення цих процесів з використанням старої вдосконаленої та дешевшої вітчизняної техніки.
В сільськогосподарських машинах, таких, як протруювачі насіння та в інших, потрібне дозування зернистих матеріалів з
рівномірним неперервним дозуванням насіння
сільськогосподарських культур і робочої рідини, оскільки вони є необхідною передумовою рівномірної обробки насіння препаратом,
а отже і досягнення високої ефективності протруювання. Ця
операція часто поєднується із одночасним формуванням потоку насіння певної форми та щільності за допомогою проточних
дозаторів об’ємного типу, обладнаних пасивними чи активними розподільниками насіння. Важливий показник роботи –
продуктивність дозаторів з пасивними розподільниками насіння визначається площею живого перетину кільцевого отвору випускної горловини бункера та конструктивними параметрами розподільника насіння, а тому для підвищення ефективності
роботи всієї машини потрібне обґрунтування його параметрів.
За допомогою запропонованого розрахунку максимальної швидкості висипання насіння, а отже й продуктивності конічного бункера з конусом всередені, який використовується в конструкціях протруювачів типу ПНУ-4, ПНУ-10, можна розрахувати оптимальні параметри бункера згідно продуктивності робочого органу – камери протруювання для отримання максимальної продуктивності при оптимальних параметрах процесу протруювання насіння.Посилання
Тимошенко С. П., Вечера О. М., Тимошенко С. І. Спосіб обробки насіння
рідкими препаратами. Патент 96498 А01С 1/08. 2006/01. 10/11/2011. Бюл. №21.
Семенов А. Н. Зерновые сеялки. Москва-Киев. Машгиз. 1959. 318 с.
Атомян В. М. Свободное истечение и высев семян зерновыми сеялками. Ереван. ?з-во Главного управления с.х. науки МСХ Армянской ССР. 1960. 138 с.
Бузенков Г. М., Ма С. А. Машины для посева сельскохозяйственных культур.
Москва. Машиностроение. 1976. 271 с
Тимошенко С. П., Михайленко М. А. Разработать рабочие органы протравливателей семян и обосновать их оптимальные параметры. Раздел 2 отчета по теме №4 Н?Р УНИМЭСХ. Глеваха. 1978. 77 с.
Тимошенко С. П., Вечера О. М., Тимошенко В. І., Тимошенко С. І. Дозатор зернистих матеріалів. Патент 89875. A01C 1/08. G01F 11/12.2006/1. 12.05.2014. Бюл. №9.
Тимошенко С. П., Тимошенко С. І., Вечера О. М., Ятченко М. А., Войтюк Д. Г.
Спосіб дозування зернистих матеріалів. Патент 104780. A01F 25/14. G01F 11/00. 2006/1. 11.03.2014. Бюл. №5.
Гячев Л. В. Основы теории бункеров. Новосибирск. ?зд-во Новосиб. ун-та.
312 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).