Результати використання м’ясних генотипів на вівцематках асканійської тонкорунної породи

К. В. Заруба, С. Л. Дрозд

Анотація


Метою досліджень було вивчити вплив баранів-плідників м’ясного напряму продуктивності на відтворювальну здатність вівцематок та розвиток молодняка в період підсису. На вівцематках асканійської тонкорунної породи були використані барани-плідники тексель (Т), дорпер (Д) та в якості контролю чистопородні (АТ).

Встановлено, що найвища запліднюваність спостерігалася у вівцематок, спарованих з чистопородними баранами АТ (75,4 %). Натомість у тварин, яких схрещували з плідниками тексель і дорпер цей показник склав 54,2 та 74,2 % відповідно. Показник багатоплідності кращий у вівцематок, спарованих з бараном тексель − 125,6 %, а найменша (117,4 %) з дорпером. У чистопородних тварин склав 121,5 %.

Помісі, одержані від спаровування з бараном тексель, до 21-денного віку мали середньодобовий приріст на рівні 304 г, що на 27 та 18 грам вище порівняно з ровесниками від дорпера і асканійськими тонкорунними. Найвищі показники молочності (1,522 кг/добу) були у вівцематок з ягнятами від текселя. У інших маток вона була на 8,9 та 6,1 % менше.

Помісні баранці за живою масою за народження достовірно переважали чистопородних на 16,7 та на 10,2 % (Р > 0,99). У ярок різниця була меншою і склала 14,3 та 4,5 %. У помісних за текселем баранців середня жива маса за відлучення склала 24,6 кг, що на 5,3 кг вище порівняно з чистопородними (Р > 0,999) та на  4,3 кг або 17,4 %, ніж у помісей за дорпером (Р > 0,95). Жива маса чистопородних ярок за відлучення складає 17,8 кг і за цим показником вони достовірно поступалися помісним (21,4 та 23,5 кг).

В цілому відмічено позитивний вплив баранів-плідників м’ясного напряму продуктивності на живу масу ягнят.


Повний текст:

PDF

Посилання


Ерохин, А. ?. ?нтенсификация производства и повышение качества мяса овец : монография [Текст] / А. ?. Ерохин, Е. А. Карасев, С. А. Ерохин // Под ред. проф. А. ?. Ерохина. – М.: МЭСХ, 2015. – 304 с.

Ерохин, А. ?. Мясная продуктивность цигайских и ставропольских овец и их помесей с баранами породы тексель [Текст] / А. ?. Ерохин, В. П. Лушников, Б. Н. Шарлапаев, Е. А. Чалых // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 4 − 2002. − С. 41-43.

Крилова, О. Асканійська тонкорунна порода, таврійський внутріпородний тип [Текст] / О. Крилова, К. Заруба // Тваринництво України. – № 8 – 2012. – С. 42-45.

Куликова, А. Я. Некоторые результаты скрещивания маток ставропольской породы с баранами породы тексель и полл-дорсет [Текст] / А. Я. Куликова, Т. Б. Павлов // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 1. − 2003. − С. 25-26.

Сергеева, Н. В. Дорпер – перспективная мясная порода овец [Текст] / Н. В.Сергеева // Животноводство Юга России. – 2016. – N 7(17). – С.19–21.

Состояние всемирных генетических ресурсов животных в сфере продовольствия и сельского хозяйства [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/012/a1250r/a1250r03.pdf

Ульянов, А. Н. Вводное скрещивание овец южной мясной породы с отцовской породой тексель [Текст] / А. Н. Ульянов, А. Я. Куликова // Овцы. Козы. Шерстяное дело. − № 4. − 2014. − С. 18-20.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.